Реєстраційний номер
0219U005590,
0115U000708
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Еколого-біологічні основи збагачення, відновлення та збереження колекційних, міських і паркових культурфітоценозів в Україні в умовах кліматичних та антропогенних змін
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Клименко Юрій Олександрович,
Дата реєстрації
20-12-2019
Організація виконавець
Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка НАН України
Опис етапу
РЕФЕРАТ Звіт про НДР відділу дендрології за 2015-2019 рр., № держреєстрації 0115U000708: 325 с., 69 табл., 52 рис., 174 літ. джерела, 63 с. додатків Об'єктами досліджень були рослини дендрарію Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, їх біологічні та екологічні особливості, внутрішньовидове різноманіття; вуличні насадження міста Києва, насадження старовинних парків Харківської області та деяких інших об'єктів ПЗФ України. Основною метою досліджень була мобілізація вихідного матеріалу та первинне інтродукційне випробування рослин в дендрарії НБС імені М.М. Гришка; встановлення змін у насадженнях старовинних парків для відновлення та збереження історичної і природної спадщини; проведення фенологічних спостережень, як можливості висвітлити "біологічну відповідь рослин на зміни клімату"; встановлення зимо- та посухостійкості представників окремих родів, для їх подальшого використання у господарстві; оцінка можливостей створення кедрових садів; виявлення морфологічних закономірностей зразків локальних фрагментів крони мутаційного походження у шпилькових, обгрунтування параметрів для методики опису майбутніх декоративних культиварів для сортовипробування; дослідження алелопатичних властивостей ґрунтів Коніферетуму, опаду п'яти видів бузків та розподілу макро- та мікроелементів у ґрунті під монокультурою бузків для розробки заходів з поліпшення стану мнононасаджень хвойних та бузків; оцінка впливу шкідників на стан хвойних мононасажень для розробки заходів з його покращення; встановлення стану насаджень за умов різного забруднення середовища. Колекція дендрарію НБС поповнена рослинами 122 видів, різновидів, культиварів та гібридів, 61 з яких є новими для дендрарію. Виявлено нові, перспективні для інтродукції роди (18) та види хвойних рослин; ідентифіковано та зафіксовано на планах і у базі даних дендрарію значну частину колекційних рослин; встановлено, що тепер зміни у насадженнях старовинних парків викликані переважно впливом посух та наступним ураженням шкідниками; встановлено різницю у 10-14 днів пилування голонасінних із родини Pinacea тa Cupressaceae та початку і тривалості цвітіння рослин із родів Syringa L., Philadelphus L., Deutzia Thunb., Alnus Mill. між сучасними феноспостереженнями і відомостями 10 - 50-річної давнини; доведено можливість створення кедрових садів із Pinus koraiensis Siebold & Zucc. та P. pumila (Pall.) Regel.; створено дослідну базу соматичних мутацій Голонасінних, яка складається з 84 зразків рослин, що відносяться до 6 родів; встановлено, що під хвойними насадженнями акумулюються сполуки, фенольної природи, що можуть обумовлювати фітотоксичність ґрунту; виявлено послідовність заселення ослаблених посухами хвойних рослин шкідниками та розроблено заходи для зменшення кількості шкідників; встановлено, що морозостійкість рослин роду Deutzia обумовлена не стільки концентрацією антоціанів, скільки здатністю рослин реагувати різким їх збільшенням; виявлено потенційно морозостійкіші рослини родів Aesculus L., Philadelphus, Deutzia та посухостійкіші рослини двох останніх родів; встановлено, що відсутність плодоношення у рослин роду Forsythia викликана їх належністю до одного клону в межах виду. Проведено аналіз техногенного забруднення міста, визначено його компонентний склад та основні джерела надходження. Встановлено видовий склад деревних насаджень та в залежності від рівня забруднення визначено життєвість деревних рослин за розробленою комплексною оцінкою. В польових умовах отримано ряд показників ефективності фотосинтезу, що дозволило зробити їх порівняльну оцінку для найпоширеніших видів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: інтродукція, дендрарій, зміни насаджень старовинних парків, фенологія, кедрові сади, соматичні мутації Голонасінних, шкідники хвойних, алелопатія, морозо- та посухостійкість, вуличні насадження, ефективність фотосинтезу.
Опис продукції
Виявлено нові, перспективні для інтродукції роди (18) та види хвойних рослин; ідентифіковано та зафіксовано на планах і у базі даних дендрарію значну частину колекційних рослин; встановлено, що тепер зміни у насадженнях старовинних парків викликані переважно впливом посух та наступним ураженням шкідниками; встановлено різницю у 10-14 днів пилування голонасінних із родини Pinacea тa Cupressaceae та початку і тривалості цвітіння рослин із родів Syringa L., Philadelphus L., Deutzia Thunb., Alnus Mill. між сучасними феноспостереженнями і відомостями 10 - 50-річної давнини; доведено можливість створення кедрових садів із Pinus koraiensis Siebold & Zucc. та P. pumila (Pall.) Regel.; створено дослідну базу соматичних мутацій Голонасінних, яка складається з 84 зразків рослин, що відносяться до 6 родів; встановлено, що під хвойними насадженнями акумулюються сполуки фенольної природи, що можуть обумовлювати фітотоксичність ґрунту; виявлено послідовність заселення ослаблених посухами хвойних рослин шкідниками та р
Автори роботи
Ільєнко Олексій Олексійович
Бойко Ніна Михайлівна
Гончаренко Борис Васильович
Горєлов Олексій Олександрович
Горєлов Олександр Михайлович
Горб Василь Кузьмович
Довгалюк Наталія Іванівна
Клименко Анна Василівна
Колодяженська Тамара Іванівна
Кругляк Юлія Михайлівна
Кузнецов Сергій Іванович
Левон Федір Михайлович
Макаренко Наталія Валентинівна
Павлюченко Наталія Анатоліївна
Похильченко Ольга Петрівна
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-02
