Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U006447, 0116U006026 , Науково-дослідна робота Назва роботи Комплексний аналіз модифікованих та немодифікованих факторів ризику при когнітивних порушеннях нейродегенеративного (альцгеймерівського) і судинного генезу Назва етапу роботи Керівник роботи Бачинська Наталія Юріївна, Доктор медичних наук Дата реєстрації 18-11-2019 Організація виконавець Державна установа "Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України" Опис етапу Результати проведених досліджень (за даними ММSE) свідчать про характерну зміну відсоткового розподілу людей старших за 60 років в залежності від віку та когнітивних можливостей - наростання пропорції осіб з синдромом помірних когнітивних розладів та деменцією на тлі суттєвого зменшення пропорції осіб з незміненим рівнем когнітивного забезпечення і практично незміненою пропорцією осіб з залежним від віку зниженням пам'яті. Формування когнітивного дефіциту вже на початкових стадіях деменції має свої особливості в залежності від етіологічного фактору, а саме нейродегенеративного чи судинного. Так, на початку клінічних проявів ХА спостерігається погіршення функції пам'яті (в першу чергу епізодичної) та здатності до узагальнення. При цьому в когнітивному профілі реєструється значна перевага змін параметрів, що характеризують епізодичну пам'ять над параметрами здатності до узагальнення. Подальший розвиток хвороби супроводжується більш вираженим погіршенням різних складових мнестичної функції, уваги, праксису та гнозису і, як наслідок, загальних інтелектуальних здібностей із зниженням можливості розумових узагальнень та абстрактного мислення. На початковій стадії СД на перший план виступають зміни виконавчих функцій при певній збереженості мнестичних характеристик. У обстежених хворих встановлено кореляційний зв'язок між рівнем АТ, глікемії, вмістом тригліцеридів та загальним балом MMSE. У пацієнтів середнього віку вищі показники систолічного АТ та глікемії асоціювались з гіршими показниками когнітивних функцій. В похилому віці підвищення систолічного АТ, рівня глюкози в крові та вмісту тригліцеридів супроводжувалось зниженням когнітивних параметрів. Отримані дані обґрунтовують можливість використання підвищеного рівня тригліцеридів та глюкози в крові, а також підвищеного рівня АТ в якості прогностичних чинників когнітивного зниження у пацієнтів середнього та похилого віку. Встановлено, що наявність в анамнезі погано контролюємої гіпертензії, цукрового діабету 2 типу, депресивних симптомів, куріння, а також низький рівень освіти достовірно підвищують ризик розвитку когнітивних порушень альцгеймерівського та судинного типу. Проведено однофакторний дисперсійний аналіз для виявлення зв'язку між поліморфізмом гену АпоЕ та розвитком когнітивних порушень у обстежених осіб. Встановлено, що наявність алеля АпоЕ?4 була пов'язана з більшим ступенем когнітивного дефіциту відповідно до загального балу шкали ММSE. Виявлено зв'язок довжини теломер з рівнем залежного від віку когнітивного зниження. Ефективність лікування когнітивних порушень при деменції донепезилу гідрохлоридом і мемантином в значній мірі може бути пов'язана із наявним генотипом АпоЕ, що робить доцільним визначення поліморфізму гену АпоЕ у хворих з когнітивним дефіцитом. Опис продукції Пропонується спосіб лікування когнітивних порушень у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію шляхом додаткового призначення до стандартної терапії препарату тразодон. Препарат призначають за схемою: по 50 мг/д на ніч зі збільшенням дози протягом 7 днів до досягнення 150 мг/д; надалі - по 150 мг/д на ніч протягом 2 місяців від початку терапії. Завершують прийом препарату поступовим зниженням дози до 50 мг/д. Переваги даного способу лікування полягають у високій його ефективності та безпечності. Автори роботи Бачинська Наталія Юріївна Копчак Оксана Олегівна Холін Віктор Олександрович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити