Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U100695, 0118U002284 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробка нових анти-амілоїдних стратегій на основі широкомасштабного скрінінгу інгібіторів патологічної агрегації білків Назва етапу роботи Керівник роботи Трусова Валерія Михайлівна, Доктор фізико-математичних наук Дата реєстрації 26-02-2019 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу  Згідно з технічним завданням проекту, визначено кількісні параметри росту фібрил (лаг-період, швидкість елонгації, відносне зростання інтенсивності флуоресценції тіофлавіну Т) та параметри зв’язування інгібіторів фібрилогенезу з різними формами білків (нативний, олігомери, амілоїдні фібрили) методом флуоресцентної спектроскопії. Також, було розмежовано ефекти модуляторів на нуклеацію та елонгацію фібрил, визначено сайти зв’язування інгібіторів з нативними білками та амілоїдними фібрилами. Нарешті, визначено найбільш ефективні та специфічні інгібітори фібрилогенезу різних білків, у тому числі інгібітори патологічної агрегації у мембранному оточенні, а також з’ясовано молекулярні механізми модуляції структурно-функціонального стану мембран інгібіторами фібрилогенезу, та дію нових анти-амілоїдних препаратів на процес фібрилогенезу за допомогою молекулярно-динамічного моделювання. Опис продукції Проведено оцінку потенціалу нових ціанінових зондів інгібувати формування амілоїдних фібрил інсуліну за допомогою тіофлавіну Т, квантово-хімічних розрахунків, молекулярного докінгу та молекулярно-динамічного моделювання. Відповідно до здатності пригнічувати фібрилізацію інсуліну у фізіологічних умовах досліджені сполуки упорядковано наступним чином: триметини > пентаметини > монометини > гептаметини. Отримані за допомогою флуоресцентної спектроскопії та молекулярно-динамічного моделювання результати надали змогу визначити такі механізми інгібування фібрилізації інсуліну ціанінами: – стабілізація нативної структури лізоциму, що призводить до уповільнення нуклеації фібрил (для всіх зондів); – блокування латеральної взаємодії β-листів за допомогою стекінгу «зонд–β-лист» (АК3-3, АК3-5, АК5-3, АК5-9). За допомогою флуоресцентних вимірювань показано здатність міцел окислених фосфоліпідів PazePC та PoxnoPC інгібувати агрегацію фрагменту аполіпопротеїну А-I завдяки електростатичним та ковалентним взаємодіям з білком, відповідно. Показано, що зв’язування іонів Cu2+, Zn2+ та Al3+ з інсуліном при високій концентрації білка та підстехіометричній концентрації іонів, кислому рН та високій температурі призводить до зниження загального ступеня агрегації фібрил на 20–40%. Цей ефект можна пояснити: – меншою кількістю ядер нуклеації; – іншою морфологією фібрил, що до них ThT має нижчу специфічність; – можливою деполімерізацією фібрил після їх формування. Продемонстровано, що зв’язування іонів Cu2+ та Zn2+ з інсуліном призводить до стабілізації менш амілоїдогенної конформації білка, тому уповільнює фазу нуклеації фібрил. Al3+ впливає на фазу елонгації інсуліну за таким самим механізмом, як і двовалентні іони, хоча різні сайти зв’язування цього іону у порівнянні з двохвалентними не дають йому впливати на лаг-період агрегації білка, а на загальний ступінь агрегації білка цей іон впливає лише при низькому молярному співвідношенні іон:білок. Автори роботи Вус Катерина Олександрівна Горбенко Галина Петрівна Рижова Ольга Анатоліївна Тарабара Уляна Костянтинівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити