Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U101615, 0117U007340 , Науково-дослідна робота Назва роботи Проведення молекулярно-генетичного та цитогенетичного аналізу інвазійних популяцій Ulmus pumila L. Назва етапу роботи Керівник роботи Пірко Ярослав Васильович, Кандидат біологічних наук Дата реєстрації 27-09-2019 Організація виконавець Державна установа "Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України" Опис етапу Досліджено генетичну структуру трьох вибірок Ulmus pumila L. (по 20 дерев у кожній) у Степовому Придніпров’ї за допомогою молекулярно-генетичного аналізу з використанням ДНК-маркерів (мікросателіти та поліморфізм інтронів генів β-тубуліну – ТВР). За результатами проведеного аналізу виявлено особливості генетичної структури популяцій та відмінності за окремими генетичними локусами. Найменші значення показників, що характеризують генетичний поліморфізм U. pumila, як за мікросателітними локусами, так і ТВР-маркерами властиві деревам, що зростають сільської місцеврсті (ділянка ПП2) в порівнянні з деревам, що зростають у місті (ділянки ПП3 та ПП4). Наявна гетерозиготність за цим видом генетичних маркерів на всіх ділянках була значно нижчою очікуваної за рахунок надлишку гомозиготних генотипів. В цілому встановлено, що за переважною більшістю досліджених локусів U. pumila у Придніпров’ї характеризується відносно низьким рівнем генетичної мінливості. Під час цитогенетичних досліджень встановлено, що популяції дерев U. pumila відрізняються за показниками ембріональної загибелі (ЕЗ) та життєздатності насіння. Встановлено, що показники, які характеризують ембріональну загибель варіюють від 10,4% до 43,9% та корелюють з віком дерев і, ймовірно, з їх генетичними ознаками.  Опис продукції В результаті аналізу внутрішньовидового генетичного поліморфізму, ембріональної загибелі насіння (т. з., порожніх крилаток) та цитопатології мітозу у вегетативних меристемах Ulmus pumila, проведеного з метою оцінки генетичного стану популяцій та з’ясування механізмів зростання інвазивності цих видів у Степовому Придніпров’ї за умов змін клімату, виявлено, що за переважною більшістю досліджених ДНК-маркерів (мікросателіти та поліморфізм інтронів генів β-тубуліну – ТВР) Ulmus pumila характеризується відносно низьким рівнем генетичної мінливості. Популяція, що зростає вздовж сільської дороги характеризується меншою гетерозиготністю в порівнянні з популяціями, що зростають вздовж дороги у місті. Дослідження ембріональної загибелі насіння Ulmus pumila вказує на значне варіювання цього показника у дерев різного віку та фізіологічного стану – від 10,4% до 43,9%. Показник ЕЗ – 43,9% – у зрілих дерев може свідчити про менший рівень гетерозиготності внаслідок відсутності гібридизаційних процесів та/або малої кількості особин, що утворюють популяцію та перезапилюються між собою. За попередніми даними, у досліджених особин U. pumila рівень цитогенетичного навантаження в меристемі соматичних тканин є низьким, що вказує на досить оптимальний генетичний гомеостаз цих тканин та відсутність міжвидової гібридизації U. pumila з нативними видами роду Ulmus у Степовому Придніпров’ї. Автори роботи Блюм Ярослав Борисович Калафат Любов Олександрівна Кравець Олена Адольфівна Пірко Надія Миколаївна Пірко Ярослав Васильович Постовойтова Анастасія Сергіївна Рабоконь Анастасія Миколаївна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити