Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U102280, 0119U103644 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчення генетичного різноманіття популяцій судинних рослин з районів архіпелагу Вільгельма та затоки Маргарет, Західна Антарктика Назва етапу роботи Керівник роботи Кунах Віктор Анатолійович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 26-12-2019 Організація виконавець Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України Опис етапу  Методами молекулярно-генетичного та популяційно-генетичного аналізу досліджено генетичне різноманіття та генетичну структуру окремих популяцій щучника антарктичного (Deschampsia antarctica E. Desv.) з району затоки Маргарет та перлинниці антарктичної (Colobanthus quitensis (Kunth) Bartl.) з району архіпелагу Вільгельма. Встановлено, що популяція D. antarctica з о. Лаготеллері має найнижчі серед досліджених раніше популяцій морської Антарктики показники генетичного різноманіття та генетично віддалена від них. Популяції C. quitensis мають генетичне різноманіття в 3-8 разів вище порівняно із популяціями D. antarctica з цього ж району, а внутрішньопопуляційна мінливість перевищує за рівнем міжпопуляційні відмінності. Опис продукції Молекулярно-генетичний аналіз D. antarctica з о. Лаготеллері (затока Маргарет) та порівняння отриманих даних із результатами попередніх досліджень острівних популяцій Західної Антарктики дозволили встановити, що досліджена вибірка рослин має найнижчі показники генетичного різноманіття: середні відстані за Жакардом – 0,045, індекс Шенона та генна різноманітність Неі – 0,033±0,009 та 0,023±0,006, відповідно. Показано генетичну віддаленість D. antarctica з о. Лаготеллері від популяцій з районів Південних Шетлендів та Аргентинського архіпелагу. Молекулярно-генетичний аналіз C. quitensis з 6 популяцій з району Аргентинських островів показав, що генетичне різноманіття популяцій цього виду в 3-8 разів вище порівняно із популяціями D. antarctica з цього ж району. Середні відстані за Жакардом між рослинами становлять від 0,200 до 0,515, індекс Шенона – від 0,124 до 0,345, а генне різноманіття – від 0,085 до 0,233. За даними AMOVA, частка внутрішньопопуляційних відмінностей у складі загального генетичного різноманіття становить 56 %. Аналіз генетичної структури популяцій C. quitensis показав їх можливе походження від п’яти предкових популяцій і відмінності між індивідуальними популяціями за кількістю потенційних мігрантів або їх нащадків. Автори роботи Андрєєв Ігор Олегович Конвалюк Ірина Іванівна Навроцька Дар'я Олександрівна Твардовська Мар'яна Остапівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити