Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U100538, 0117U004868 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробка глобальної напівемпіричної моделі електронної концентрації іоносфери поточного часу Назва етапу роботи Керівник роботи Розуменко Віктор Тимофійович, Дата реєстрації 21-01-2020 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу Об’єкти дослідження – електронна концентрація іоносфери; іоносферні збурення, які викликані різноманітними природними та антропогенними джерелами; процеси у навколоземному просторі, що збурюють іоносферу та геомагнітне поле. Мета НДР – моделювання механізмів іоносферного відгуку на землетруси, падіння великих метеоритів та висипання енергійних частинок у магнітосферний касп північної півкулі, перевірка напівемпіричної моделі поточного часу Ukraine 2013 за даними спостережень, виявлення загальних рис зародження та поширення РІЗ, комплексні дослідження збурень іоносфери, розробка емпіричної моделі джерела збурення. Комплексні дослідження похибки прогнозу часових квазіпівперіодів РІЗ, які породжені локальним джерелом виділення енергії та імпульсу, що проведені за даними іонозондів, які просторово-рознесені у діапазоні ~1000 км – 4000 км від джерела збурення. Встановлено, що похибка прогнозу часового квазіпівперіода складає усього ~6% і не залежить від енергії вибуху (у діапазоні від 1 Мт ТНТ до 58 Мт ТНТ), широти розташування джерела, часу доби і інших геліогеофізичних умов проведення вимірів. Розроблений новий наземний метод діагностики часових квазіперіодів акустико гравітаційних хвиль (АГХ), який заснований на реєстрації геомагнітних пульсацій. Цей метод дозволяє вперше безпосередньо досліджувати неоднорідності нейтральної атмосфери і виявляти істинний взаємозв'язок параметрів АГХ та РІЗ: просторові і часові періоди, час життя, затримки появи РІЗ після проходження АГХ, та інші. В результаті впровадження цього методу дослідження геофізики зможуть відмовитися від вимушено використовуваного наближення про тотожність просторово часових параметрів АГХ та РІЗ. За даними радіопросвічування іоносфери з борту низькоорбітальних ШСЗ, що отримані у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна за багаторічний період за різних геліогеофізичних умов, встановлено, що відносна амплітуда АГХ прямо пропорційна довжині просторових квазіперіодів. Виявлено як ця емпірична Опис продукції Розвинута глобальна прогностична напівемпірична модель електронної концентрації N іоносфери поточного часу. Вона базується на низці швидкостей поширення екстремумів рухомих іоносферних збурень (РІЗ) та на півперіоді коливань атмосферного генератора, які розраховані в НДР. Теоретично та експериментально доведено, що параметри цієї моделі не залежать від геліогеофізичних умов проведення вимірювань, від широти і висоти розташування джерела збурення та часу доби виконання експериментів. Просторові і часові періоди РІЗ залежать тільки від часової затримки від початку коливань атмосферного генератора та віддалення вимірювального пункту від джерела збурення. Виконані комплексні дослідження похибки прогнозу часових квазіпівперіодів РІЗ, які породжені точковим імпульсним джерелом виділення енергії та кількості руху. Дослідження проведені за експериментальними даними іонозондів, які просторово-рознесені у діапазоні 1000 км – 4000 км від джерела збурення. Встановлено, що похибка прогнозу часового квазіпівперіоду складає усього ~6%. Розроблено новий наземний метод вимірювання часових квазіперіодів акустико-гравітаційних хвиль (АГХ), який заснований на реєстрації геомагнітних пульсацій. Цей метод вперше дозволяє безпосередньо досліджувати неоднорідності нейтральної атмосфери і виявляти істинний взаємозв'язок параметрів АГХ та РІЗ: просторові і часові періоди, час життя, час затримки появи РІЗ після проходження АГХ, та інші. В результаті впровадження цього методу дослідження геофізики зможуть відмовитися від вимушено використовуваного наближення про тотожність просторово часових параметрів АГХ та РІЗ.За даними радіопросвічування іоносфери з борту низькоорбітальних ШСЗ, що отримані у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна за багаторічний період за різних геліогеофізичних умов, встановлено, що відносна амплітуда АГХ прямо пропорційна довжині просторових квазіперіодів. Виявлено як ця емпірична залежність поводиться при різних рівнях сонячної і магнітної активн Автори роботи Гоков Олександр Михайлович Дорохов Василій Леонтьевич Мартиненко Сергій Ігоревич Милованов Юрій Борисович Набока Анатолій Михайлович Розуменко Віктор Тимофійович Сомов Володимир Генадіевич Тирнов Олег Федорович Федоренко Юрій Петрович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити