Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U100629, 0118U002056 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробка нових м’яких пов’язок та методик їх застосування при лікуванні ран. Назва етапу роботи Керівник роботи Берегова Тетяна Володимирівна, Дата реєстрації 22-01-2020 Організація виконавець Київський національний університет імені Тараса Шевченка Опис етапу Об'єкт дослідження: фармакокінетичні властивості меланіну, середовища культивування продуценту меланіну Мета роботи: Дослідити фармакокінетику меланіну та підібрати оптимальні середовища культивування продуцента меланіну Pseudonadsoniella brunnea з метою інтенсифікації росту мікроорганізму та синтезу меланіну. Методи дослідження: фізико-хімічні, фізіологічні, біохімічні, мікробіологічні. Вперше одержано дані щодо фармакокінетики меланіну; встановлено, що меланін тривалий час утримується на рановій поверхні шкіри, накопичується в ній, забезпечуючи тривалу дерматотропну дію; максимальна концентрація меланіну в крови спостерігається через 1 год після нанесення на ранову поверхню гелю карбополу з меланіном. Оптимальними живильними середовищами для інтенсифікації росту штаму Р. brunnea 470 FCKU є повноцінні за складом рідкі середовища, зокрема ячмінно-солодовий екстракт з додаванням джерел азоту. Вперше показано, що для накопичення біомаси Р. brunnеа може бути використаний технічний (сирий) гліцерин, який є побічним продуктом при виробництві біодизелю. Кількість синтезованого меланіну залежить від кількостей внесеного в культуральне середовище L-тирозину та джерела вуглецю. Отримані результати дозволять внести суттєві зміни в економічну складову при отриманні біомаси штаму Р. brunnеа та меланіну, який він синтезує.  Опис продукції Вперше одержано дані щодо фармакокінетики меланіну; встановлено, що меланін тривалий час утримується на рановій поверхні шкіри, накопичується в ній, забезпечуючи тривалу дерматотропну дію; максимальна концентрація меланіну в крови спостерігається через 1 год після нанесення на ранову поверхню гелю карбополу з меланіном. Оптимальними живильними середовищами для інтенсифікації росту штаму Р. brunnea 470 FCKU є повноцінні за складом рідкі середовища, зокрема ячмінно-солодовий екстракт з додаванням джерел азоту. Вперше показано, що для накопичення біомаси Р. brunnеа може бути використаний технічний (сирий) гліцерин, який є побічним продуктом при виробництві біодизелю. Кількість синтезованого меланіну залежить від кількостей внесеного в культуральне середовище L-тирозину та джерела вуглецю. Отримані результати дозволять внести суттєві зміни в економічну складову при отриманні біомаси штаму Р. brunnеа та меланіну, який він синтезує.  Автори роботи Акуленко Тетяна Володимирівна Берегова Тетяна Володимирівна Бучацький Леонід Петрович Верещака Володимир Валентинович Карпенко Наталя Іванівна Кондратюк Тетяна Олексіївна Нікітана Наталя Сергіївна Раєцька Яна Борисівна Степанова Людмила Іванівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити