Реєстраційний номер
0220U100899,
0119U101631
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Роль турбулентних і хвильових процесів у космічній плазмі
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Черемних Олег Костянтинович, Доктор фізико-математичних наук
Дата реєстрації
29-01-2020
Організація виконавець
Відділення цільової підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка при Національній академії наук України
Опис етапу
Відібрано 25 подій перетину області диполяризації магнітного поля в хвості магнітосфери Землі під час ініціації суббурі. Проведено статистичний, спектральний та вейвлет аналіз даних вимірів магнітного поля 4-х космічних апаратів місії Кластер-2. Отримано злам в спектрах магнітного поля та визначено характерні масштаби зміни турбулентних процесів в магнітосфері Землі (на частотах малих частотах турбулентні процеси близькі до однорідних МГД, а на більших - близькі до Холівської МГД). Наявність зламу на частотах менше гірочастоти протонів, може вказувати на суттєву роль важких іонів на відстанях порядку 10 радіусів Землі. Із аналізу ферозондових вимірювань та даних експериментів PEACE и CIS-CODIF досліджено характеристики плазми під час розвитку магнітосферної суббурі. Отримано затримку в часі між зростанням температури протонів і температури іонів кисню. Зафіксовано Pс4 та Рс5 пульсації, які спостерігаються для теплового тиску електронів, протонів, і для тиску магнітного поля. Проведено порівняння між пульсаціями в магнітосфері Землі і Юпітера, та отримано що турбулентність може бути причиною розігріву плазми.
Аналітично було встановлено, що одна з восьми можливих МГД-мод може бути нестійкою через розвиток нестійкості Кельвіна-Гельмгольца як при слабкому, так і при сильному магнітному полі. Продемонстровано, що похилі збурення, що поширюються під кутом щодо вектора швидкості середовища, відіграють домінуючу роль при розвитку цієї нестійкості. Було відзначено, що генерація великої кількості стійких МГД-мод на межі розділу плазми може призвести до реалізації турбулентного стану плазми.
Показано існування додаткового каналу генерації кінетичних альвенівських хвиль та кінетичних іонно-звукових хвиль, які приймають участь в цілому ряді трихвильових процесів в сонячній атмосфері. Отримані результати пояснюють принципову можливість появи сплесків передспалахового мікрохвильового випромінювання і можуть бути використані при складанні короткотермінового прогнозу спалаху в
Опис продукції
Теоретичні дослідження поздовжніх і похилих МГД-мод на межі розділення двох середовищ, що рухаються із різними швидкостями. Математичні і теоретичні методи дослідження низькочастотних кінетичних хвиль.
Автори роботи
Івченко Василь Миколайович
Войцеховська Анна Дмитрієвна
Козак Людмила Володимирівна
Черемних Олег Костянтинович
Черемних Сергій Олегович
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-02
