Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U101097, 0117U004232 , Науково-дослідна робота Назва роботи Філософська і богословська спадщина Київської духовної академії (1819-1924): європейський контекст Назва етапу роботи Керівник роботи Ткачук Марина Леонідівна, Дата реєстрації 31-01-2020 Організація виконавець Національний університет "Києво-Могилянська академія" Опис етапу Об’єктом дослідження є доробок професорів Київської духовної академії (КДА) у царині філософських і богословських наук. Предмет дослідження становлять зміст і особливості їхньої рецепції європейської філософської та богословської думки. Метою проєкту є цілісне і систематичне дослідження доробку філософів і богословів КДА в контексті європейської філософії та теологічної науки й освіти. Методи дослідження. Виконавці проєкту вперше апробували і довели продуктивність комплексного застосування до вивчення обраної теми загальнонаукових і спеціальних (археографічних, історіографічних, герменевтичних, культурологічних, компаративістських, просопографічних, біографічних та ін.) методик, реалізованих на засадах системності, цілісності, об’єктивності, доказовості, історизму, толерантності, діалогізму, ідейної та конфесійної незаангажованості. Результати дослідження та їхня наукова новизна. У процесі дослідження, що не має аналогів у вітчизняній і світовій фаховій літературі, на підставі аналізу спадщини філософів і богословів Київської духовної академії (1819‒1924) вперше визначено коло західноєвропейських мислителів, чиї ідеї та вчення мали найбільш значний «відгук» у київському духовно-академічному середовищі ХІХ – поч. ХХ ст.; з’ясовано зміст і особливості рецепції західноєвропейської філософської та богословської думки у творчості філософів і богословів КДА; виокремлено науково значущі результати досліджень київськими академістами європейської філософської та богословської думки; доведено вагому роль перекладацької діяльності філософів і богословів КДА у поширенні на вітчизняних теренах європейської інтелектуальної спадщини; простежено безпосередні зв’язки філософів і богословів КДА із західноєвропейськими колегами, науковими та освітніми інституціями; виявлено наявність зворотнього «відгуку» європейських інтелектуалів на творчість київських академістів. Опис продукції Здійснено перше комплексне міждисциплінарне дослідження філософської і богословської спадщини КДА в контексті європейської філософії та теологічної науки й освіти. За результатами підтверджено такі основні робочі гіпотези: 1) Філософська спадщина КДА поряд із філософською спадщиною інших духовних академій ХІХ – початку ХХ ст. репрезентує особливий тип філософування, інституалізований у системі православної духовної освіти на теренах Російської імперії; 2) Інкорпорована у конфесійне середовище, київська духовно-академічна філософія мала релігійне коріння, розвивалась у лоні богослов’я і виходила з настанов християнського теїзму; водночас вона поставала у специфічному київському культурно-освітньому локусі, в якому вже в XVII ст. відбувся культурний поворот «очима на Захід»; 3) усвідомлення православними інтелектуалами власної ізольованості від європейського культурного поступу, непродуктивності обмеження ідейним арсеналом східного християнства і необхідності оволодіння здобутками латинського Заходу, що стало потужним стимулом для відкриття Києво-Могилянського колегіуму й започаткування академічної філософії на вітчизняних теренах, зберігалось і в її «наступниці» КДА, філософи і богослови якої продемонстрували виразну «відкритість» і здатність до плідного діалогу із західними філософськими вченнями та теологічними школами, прилучення східнослов’янських культур до загальноєвропейського філософського дискурсу, закладання підвалин філософської освіти, відповідної європейським стандартам, формування освітнього й інтелектуального середовища, поза яким неможлива філософська творчість; 4) ідейно-конфесійні завдання КДА як православного богословського навчального закладу зумовлювали специфічний характер рецепції київськими академістами західноєвропейської філософії та теології; занурення в європейський інтелектуальний контекст здійснювалося через критичний аналіз, суперечку, підтримування постійного взаємоплідного «стану розмови» із західними мислителями. Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити