Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U101108, 0118U001193 , Науково-дослідна робота Назва роботи Нові методичні підходи до патогенетичного лікування дисфункції проксимального відділу нефрона за умов розвитку дизрегуляційного патологічного процесу ниркового та позаниркового походження Назва етапу роботи Керівник роботи Роговий Юрій Євгенович, Доктор медичних наук Дата реєстрації 03-02-2020 Організація виконавець ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет" Опис етапу  Мета роботи. Розробка нових методів лікування порушення функції проксимального відділу нефрону, синдрому втрати іонів натрію з сечею, розладів клубочково-канальцевого, канальцево-канальцевого балансу та тубуло-гломерулярного зворотного зв’язку за умов розвитку дизрегуляційного патологічного процесу ниркового та позаниркового походження Методи дослідження: патофізіологічні, біохімічні, імуноферментні, фізіологічні, гістоензимохімічні, гістологічні, морфометричні, мікробіологічні, статистичні. Реферат. У звіті наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми щодо розробки нового напряму діагностики, лікування та профілактики дисфункції проксимального відділу нефрону, синдрому втрати іонів натрію у взаємозв’язку з розвитком дизрегуляційного патологічного процесу ниркового та позаниркового походження із використанням комплексу препаратів: мікрогідрину, блемарену, альфлорексу, дуспаталіну, трансфер фактора “Едвенсд”. Запропонована ефективна корекція ушкодження проксимального відділу нефрону за синдрому подразненого кишечнику за допомогою препарату альфлорекс, що призводить до розриву сформованих великих і малих вадних кіл та зумовлює більш ефективну протекторну властивість даного препарату в корекції первинного та вторинно-ішемічного ушкодження проксимального канальця. Покращена ефективність корекції дисфункції проксимального канальця за cиндрому подразненого кишечника на 30% за допомогою використання альфлорексу. Розроблений ефективний спосіб профілактики нефролітіазу за виявленням ниркових каменів при рентгенологічному дослідженні через рік після застосування методів профілактики підтримки величини добового діурезу не меньш як 2 л/1,72 м2 з 95% за відомого прототипу до 100% за використання запропонованого способу (споживання води від’ємного окисно-відновного потенціалу та низького поверхневого натягу, яка зазнала обробки кораловим кальцієм). Опис продукції За звітній період встановлені нові шляхи патогенетичної корекції дисфункції проксимального відділу нефрону, синдрому втрати іонів натрію у взаємозв’язку з розвитком дизрегуляційного патологічного процесу ниркового та позаниркового походження з використанням блемарену. За розвитку нефролітіазу з розміром конкремента 0,6-1,0 см верхньої третини сечоводу, зміни функції нирок характеризувалися зростанням екскреції іонів калію, креатиніну, швидкості клубочкової фільтрації, гальмуванням дистальної реабсорбції іонів натрію, збільшенням екскреції кислот, що титруються, концентрації та екскреції іонів водню сечі. Виявлені зміни функції нирок не виключають можливості «прихованого» ушкодження проксимального відділу нефрона, вказують на дисфункцію дистального канальця та створення передумов для подальшого прогресування сечокам’яної хвороби за рахунок збільшення виділення кислот із сечею. За розвитку нефролітіазу дисфункція клубочково-канальцевого та канальцево-канальцевого балансу наростає в такій послідовності: верхня третина сечоводу із тенденцією посилення сили кореляційних зв’язків відносної реабсорбції води з клубочковою фільтрацією, абсолютною, проксимальною реабсорбціями іонів натрію; середня чашка із встановленням двох нових негативних кореляційних залежностей діурезу, дистальної реабсорбції іонів натрію з відносною реабсорбцією води; верхня чашка із формуванням восьми нових негативних кореляційних залежностей в структурі клубочково-канальцевого та канальцево-канальцевого балансу. Концентрація цистатину С в плазмі крові після проведення сеансів ударно-хвильової літотрипсії апаратом «Дует Магна» ниркових каменів розміром 0,6-1,0 см верхньої третини сечоводу змін не зазнавала та знижувалася за умов ниркових каменів верхньої з 1,400,084 мг/л до 0,860,050 мг/л (р< 0,001) та середньої ділянок чашечки. Автори роботи Дорошко Володимир Антонович Мотрук Марія Павлівна Оленович Людмила Василівна Роговий Юрій Євгенович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити