Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U101427, 0118U000251 , Науково-дослідна робота Назва роботи Стратеггії і методи розвитку творчої особистості. Назва етапу роботи Керівник роботи Ільїн Володимир Васильович, Доктор філософських наук Дата реєстрації 11-02-2020 Організація виконавець Інститут обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України Опис етапу  Здійснено узагальнення одержаних концептуально-методологічних результатів, структурування елементів, виявлення закономірностей, що характеризують обдарованість і творчий розвиток особистості. Проведено системний аналіз творчості як чинника розвитку особистості в сучасних трансформаціях педагогічних практик. Сьогодні, коли людство вступило в «суспільство знань», коли трансформуються базові структури життя, поглиблюючи його розривність, класична педагогічна модель явно застаріла. Якщо індивід бажає відповідати викликам часу в економічному, культурному, соціальному сенсі, потрібно постійно вчитися, шукати нові ідеї і смисли, працювати над собою, навіть у зрілому віці. Отже, потрібно вчити не лише для одержання знань, а вчитися бути сучасним, що передбачає своєрідність, унікальність, самостійність, які повинні стати нормою. У даний час потрібна висока інтелектуальна «гнучкість», вміння оперувати резервами знань, володіти не надуманими, утопічними, а реальними компетенціями. З’ясовано умови, що забезпечують високий рівень розвитку здібностей особистості, небайдужого ставлення до власних можливостей та саморозвитку. Розкрито роль креативної культурно-історичної пам’яті в процесі розвитку творчих здібностей особистості. Проаналізовано відмінність креативної пам’яті від репродуктивного запам’ятовування. У результаті дослідження соціально-культурних передумов становлення творчості як універсального способу виявлення фундаментальних засад людського буття, було доведено, що в наш час проблема уяви, фантазії та творчості стає центральною проблемою як соціально-філософської теорії, так і педагогічної практики. Дана тенденція обумовлена поширенням експлуатації креативності в умовах інноваційної економіки, коли уява постає найважливішим ресурсом економічного розвитку. У зв’язку з цим сьогодні ми можемо спостерігати небувалу раніше мобілізацію фантазії та уяви. Однак цей процес набуває все більш штучного характеру. Чим більше економіка потребує діяльності творчої уяви, тим бід Опис продукції Проаналізовано стратегії і методів розвитку творчої особистості в навчальному процесі відповідно до вимог утвердження нової, людиноцентричної моделі освітнього простору. З’ясовано значення становлення творчої особистості як важливої передумови демократизації суспільства та формування вільного й відповідального мислення. В цьому контексті продуктивним є дослідження соціально-культурних передумов розвитку креативного, самостійного й критичного способу мислення і діяльності в Стародавній Греції. В межах античної традиції сформувалося уявлення про діалогічну, суспільну, або публічну природу людського мислення. Тому філософія постає не справою окремого індивіда, а спільною справою. Навіть її метод – сократична діалектика, розрахований на розмову, питання та відповіді, на суперечку. Вся культура стародавніх греків була розрахована на глядача і слухача. В ній навіть ідеї були тим, що можна було споглядати умоглядно, тобто «розумними очима». Звідси і та роль, яку в давньогрецькому суспільстві відігравало красномовство, адже це культура усного, а не письмового слова. Цьому сприяло встановлення у стародавній Греції, а пізніше Римі, прямої демократії, за якої промова набуває важливого політичного значення. Здійснено аналіз стратегій формування творчого мислення в контексті методологічного потенціалу програми «філософія для дітей». Програма «Філософія для дітей» розрахована на розвиток критичного мислення, здібностей працювати у групі, вести дискусію, аргументувати власну точку зору, вміння формулювати думки і слухати інших. Виходячи з цього можна помітити, що викладання філософії для дітей є груповою діяльністю, діяльністю спільноти і в спільноті. Метою викладання філософії для дітей є розвиток здібностей до навчання, дослідження, формування понять, критичного мислення. З часів свого виникнення філософія постає діалогічним способом мислення. Діалогізм філософії забезпечує її рефлексивність. В межах філософського діалогу особистість не просто висловлює свою думку, одночасно во Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити