Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U101576, 0118U001041 , Науково-дослідна робота Назва роботи Поетика літературно-художнього твору: теоретична, онтологічна, функціональна, інтермедіальна Назва етапу роботи Керівник роботи Просалова Віра Андріївна, Дата реєстрації 14-02-2020 Організація виконавець Донецький національний університет імені Василя Стуса Опис етапу Здійснене системне дослідження складників поетики літературного твору. Виявлено змістові й формальні компоненти поетикальної парадигми, що реалізуються на різних рівнях художнього тексту: концептуальному, предметно- та образно-символічному, просторово-часовому, архітектоніко-композиційному, мовно-стилістичному, ритміко-інтонаційному. Встановлено, що зображально-виражальні засоби, індивідуально-авторські ознаки стилю нерідко визначають жанрову специфіку твору. Визначено засоби впливу поетикальної системи літературного цілого на реципієнта, виявлено наслідки співтворчості автора та читача. Розглянуто систему зображально-виражальних засобів як показників індивідуально-авторського стилю, їх функціональне навантаження у творах українських і зарубіжних авторів. Результати дослідження сприятимуть становленню системологічної поетики, розмежуванню її складників. Опис продукції Курс «Інтертекстуальний аналіз: теорія і практика», розроблений для студентів СО «Магістр» ОП 035.01 «Українська мова та література» та аспірантів філологічного факультету, висвітлює історію виникнення теорії інтертекстуальності, розкриває її основні положення, ключові проблеми теорії й методики інтертекстуальних досліджень, дає зразки аналізу художніх творів з позицій інтертекстуальності/ інтермедіальності, знайомить студентів і молодих науковців зі сферою застосування інтертекстуальних студій, здобутками зарубіжних і вітчизняних учених у цій галузі знань. Актуальність курсу «Інтертекстуальний аналіз: теорія і практика» зумовлена: • зміною дослідницьких парадигм у сучасній науці; • плюралізмом дослідницьких підходів до літератури і культури загалом; • міждисциплінарним характером інтертекстуальних студій, які активно впроваджуються в літературознавчу практику; • перспективністю інтертекстуального аналізу, необхідністю узагальнення пропозицій учених у цій царині, • потребою вдосконалення понятійного апарату інтертекстуальних студій, подальшої розробки теорії інтертекстуальності; • утвердженням підходу до літератури (услід за Жаком Дерріда) як до єдиної мережі «загального тексту» (texte general); • потребою літературознавчого осмислення постмодерністської літературної практики, якій притаманні нагромадження явних і прихованих цитат, ремінісценцій, інтертекстуальна гра, асоціативність художнього мислення; • необхідністю формування дослідницьких умінь у майбутніх фахівців-філологів. Автори роботи Метельна Ангеліна Дмитрівна Пуніна Ольга Василівна Реутова Марія Андріївна Урсані Ніна Миколаївна Чуйко Вікторія Вікторівна Шевченко Інна Тарасівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити