Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U101590, 0119U102071 , Науково-дослідна робота Назва роботи Міжнародно-правові засади миротворчої діяльності міжнародних регіональних організацій у контексті відновлення територіальної цілісності України Назва етапу роботи Керівник роботи Кресін Олексій Веніамінович, Доктор юридичних наук Дата реєстрації 14-02-2020 Організація виконавець Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Опис етапу Вперше в Україні на основі міжнародних договорів, внутрішніх нормативних актів та практики міжнародних організацій досліджено правове регулювання миротворчої діяльності ОБСЄ, НАТО та ЄС. Зокрема, прослідковано розвиток правового регулювання миротворчої діяльності Європейського Союзу, розкрито сутність його Стратегії безпеки і миротворчості, а також основи співробітництва з іншими міжнародними організаціями та державами в рамках цієї Стратегії. Визначено цілі та інструменти попередження конфліктів, управління кризами та постконфліктної стабілізації, окреслено орієнтири розвитку механізмів діяльності ЄС із організації та проведення миротворчої діяльності.   Опис продукції Вперше в українській науці міжнародного права висвітлено характер польових операцій ОБСЄ, які кваліфіковані як політичні інструменти ОБСЄ з управління конфліктами. Водночас, підкреслено, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, хоча й відноситься до польових операцій, однак наділена рядом функцій, що є характерними для миротворчих операцій за участі воєнного контингенту. Ця обставина сприяла формуванню думки про можливу зміну характеру польових операцій ОБСЄ загалом. З цього приводу висловлена власна позиція, що польові операції ОБСЄ в силу їх характеру політичного інструмента управління кризами не мають ресурсів, необхідних для того, щоб стати миротворчою місією в її сучасному загальнопоширеному розумінні. Оскільки їх потенціал не безмежний. Хоча всі аспекти їх правового статусу й не врегульовані нормативними актами ОБСЄ, але від початку вони належали до політичних засобів управління кризами й цим мають відрізнятися від миротворчих операцій, які потребують залучення військових та військової техніки. Окрім цього, слід пам’ятати, що держави-учасниці ОБСЄ, багато з яких надають свої військові контингенти для участі в операціях ООН та НАТО, поки жодного разу не висловили готовності організувати операції ОБСЄ з військовим компонентом, й зокрема з фінансових міркувань. А отже, немає достатніх підстав вважати, що вони погодяться здійснювати польові операції за участі професійних військових. Автори роботи Кресін Олексій Веніамінович Проценко Ірина Миколаївна Савчук Костянтин Олександрович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити