Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U102340, 0119U102440 , Науково-дослідна робота Назва роботи Використання модуляторів оксидативного стресу для посилення терапевтичного ефекту традиційних протипухлинних препаратів Назва етапу роботи Керівник роботи Стойка Ростислав Стефанович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 11-03-2020 Організація виконавець Інститут біології клітини Опис етапу  На І етапі НДР досліджено комбінованої дії менадіону (водорозчинна форма вітаміну К) та синтетичних похідних 4-тіазолідонів Les-3288 та Les-3833 щодо клітин гліоми щурів лінії С6 та гліоми людини лінії U251. Показано, що обидві експериментальні сполуки індукували апоптоз у клітинах гліоми, однак при цьому не спостерігалося ознак оксидативного стресу. Додавання нетоксичної дози менадіону до вищезгаданих клітинних ліній in vitro призводило до яскраво вираженого синергічного ефекту, суттєво (в 1,5 рази) посилюючи цитотоксичну активність 4-тіазолідонів. Це явище також супроводжувалося суттєвою деполяризацією мітохондрій та різким зростанням продукції супероксид-аніонів у клітинах гліоми ссавців. На ІІ етапі НДР досліджено синергічний ефект від застосування малих доз деяких алкалоїдів чистотілу і традиційного протипухлинного препарату доксорубіцину щодо клітин ссавців. Показано, що терапевтичну дію доксорубіцину посилює лише алкалоїд сангвінарин, який призводить до оксидативного стресу у клітинах-мішенях, тоді як структурно споріднений до нього хелідонін (діє на цитоскелет) таким ефектом не володіє. Синергічна дія сангвінарину та протипухлинного препарату доксорубіцину була найбільш вираженою до клітин лейкозу людини, які характеризуються надекспресією білків-транспортерів ліків і є стійкими до хіміотерапії. Таким чином, застосування прооксидантів у низьких дозах дозволяє посилити дію протипухлинних препаратів, які нездатні індукувати продукцію АФК, щодо злоякісних клітин людини і може мати практичне значення у клінічній практиці. Опис продукції Протоколи містять результати досліджень комбінованої дії менадіону та похідних 4-тіазолідонів щодо клітин гліоми ссавців, їх вплив на продукцію АФК, функціональний стан мітохондрій, сигнальні шляхи індукції апоптозу та ін. Також наведено результати досліджень алкалоїдів чистотілу (сангвігарин, хелідонін) та відомого протипухлинного препарату доксорубіцину щодо клітин лейкозу людини лінії HL-60 та її субліній, стійких до дії ліків - HL-60/adr (надекспресія MRP-1) та HL-60/vinc (надекспресія Р-глікопротеїну) Автори роботи Кащак Наталія Іванівна Козак Юлія Сергіївна Панчук Ростислав Русланович Скорохід Надія Романівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити