Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U103525, 0118U100041 , Науково-дослідна робота Назва роботи Особливості утворення комплексів полігідроксисполук з борною кислотою Назва етапу роботи Керівник роботи Кустовська Антоніна Дмитрівна, Кандидат хімічних наук Дата реєстрації 19-10-2020 Організація виконавець Національний авіаційний університет Опис етапу  Введення бору в рослини у формі супрамолекулярних комплексів борної кислоти з пектином для дослідження біоактивності таких комплексів залежно від їх складу. Пектин екстрагували з листя гідробіонта Зостери морської (Zostera marina). Ареал поширення цієї вищої рослини в Україні – узбережжя Чорного моря Одеської області. Об’єктами дослідження впливу біологічної активності зостеран-борних супрамолекулярних комплексів на функції росту кореневої та наземної частин були використані тест-культури кукурудзи та пшениці. Маса кореневої системи і наземної частини рослини вимірювалася за оригінальною методикою через 96 год після закладення експерименту (24 год замочування насіння в дистильованій воді та 72 год у розчині супрамолекулярного комплексу зостеран–борна кислота). Результати. У результаті пророщування насіння на розчинах супрамолекулярних комплексів різного складу було виявлено, що на ростові процеси наземної частини рослин комплекси чинять значний активуючий вплив. Показано, що біологічна активність розчинів суттєво залежить від природи культури. Кукурудза показала більш високу загальну біологічну активність супрамолекулярних комплексів порівняно з пшеницею. При цьому розчин супрамолекулярного комплексу зостеран– борна кислота у мольному співвідношенні 1:1 виявився ефективним для обох культур. Комплекси зостеран–борна кислота в мольному співвідношенні 2:1 не показали високої біологічної активності. Високу біологічну активність (107,87 % для кукурудзи і 60,35 % для пшениці) показав комплекс із масовим співвідношенням зостеран–борна кислота 1:20. За такого масового співвідношення найбільш імовірне утворення комплексів зостеран–борна кислота з молярним співвідношенням 1:1, що пов’язано з меншими розмірами і тому більшою біодоступністю таких комплексів. Комплекси пектин–борна кислота 2:1 показали нижчу біологічну активність (103,33 % для кукурудзи і 11,18 % для пшениці), що можна пояснити стеричними обмеженнями при проникненні їх у рослину. Опис продукції Автори роботи Мохнєв Денис Сергійович Примаченко Сергій Володимирович Додано в НРАТ 2021-03-17 Закрити