Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0220U103536, 0115U002146 , Науково-дослідна робота Назва роботи Ліганди бенздіазепінових, серотонінових, дофамінових і фібриногенових рецепторів. Синтез, зв'язок "структура-властивості", селективність та бі(полі)модальність дії Назва етапу роботи Керівник роботи Андронаті Сергій Андрійович, Доктор хімічних наук Дата реєстрації 22-10-2020 Організація виконавець Фiзико-хiмiчний iнститут iм. О.В.Богатського НАН України Опис етапу Мета дослідження: Молекулярний дизайн, синтез, вивчення структури потенційних лігандів центральних і периферичних бенздіазепінових рецепторів ЦНС – нових похідних дигідро-1,4-бенздіазепіну. Здійснено синтез нових 3-фталімідоацил-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів, які отримували конденсацією 3-гідрокси-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів або 3-етоксигідрокси-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів з відповідними хлорангідридами фталімідокислот. Встановлено, що оптимальними умовами ацилювання є використання 1,1-разового надлишку хлорангідриду карбонової кислоти, проведення синтезу в хлороформі при 0 С в присутності піридину в якості основи. Будову отриманих сполук підтверджено методами ІЧ-спектроскопії, спектроскопії 1Н-ЯМР та мас-спектрометрії. Вивченням афінітету 3-фталімідоацил-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепін-2-онів до ЦБДР ЦНС встановлено, що сполуки МХ-1870, МХ-1936, МХ-2003 та МХ-2000 мають афінітет з Кi = 6,6 ± 0,5, 15,5 ± 1,3, 24,7 ± 2,5 та 47,2 ± 4,5 нМ відповідно. При вивченні впливу похідних 3-аміноацилокси-1,2-дигідро-3Н-1,4-бенздіазепінів на апетит щурів за методом «Анорексія» було показано, що деякі сполуки (МХ-1855, МХ-1878, МХ-1934) проявляють анорексигенну дію та знижують апетит і масу тіла дослідних щурів. Серед вивчених речовин виявлено сполуку (МХ-1934), яка містить по третьому положенню в якості лінкеру залишок етиленгліколю та фталімідоамінокислотний фрагмент, в дозі 0,1 мг/кг має найбільш виразний анорексигенний ефект і на 60% знижує споживання їжі експериментальними тваринами в порівнянні з контролем. Характер прояву анорексигенної дії сполуки МХ-1934 подібний дії гормону насичення лептину (20 нМ). Сполуки МХ-1855 та МХ-1870 з коротким ефірним ланцюгом фталімідоамінокислотного фрагменту в дозі 0,1 мг/кг проявляють невисоку анорексигенну активність і лише на 15-16%, відповідно, знижує апетит у щурів.  Опис продукції Автори роботи Іллюшко Наталія Олександрівна Андронаті Сергій Андрійович Кабанова Тетяна Анатоліївна Карасева Тамара Леонідівна Кривенко Яна Русланівна Крисько Андрій Арнольдович Крисько Ольга Леонтіївна Павловський Віктор Іванович Поліщук Павло Генадійович Додано в НРАТ 2021-03-17 Закрити