Реєстраційний номер
0221U101155,
0118U000243
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Розробка методичних рекомендацій використання хондропротекторів та мультипробіотиків для корекції патології суглобів.
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Дворщенко Катерина Олександрівна, Доктор біологічних наук
Дата реєстрації
15-01-2021
Організація виконавець
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Опис етапу
Об’єкт дослідження – біохімічні механізми ушкоджень та відновлення структурно-функціональних характеристик суглобів при експерментальному остеоартриті. Мета роботи – експериментальне обґрунтування корекції патології суглобів при комбінованій дії хондропротекторів та мультипробіотиків. Методи дослідження: гістологічні, біохімічні, імунологічні, молекулярногенетичні методи та методи варіаційної статистики. Проведено комплексне дослідження біохімічних показників запалення, окисно-антиоксидантної рівноваги, маркерів метаболізму хрящової тканини, рівня експресії генів, залучених до розвитку запалення, сигнальної трансдукції, модуляції імунної відповіді та ремоделювання матриксу у хрящовій тканині і крові щурів за умов монойодацетат-індукованого остеоартриту (ОА) та при дії хондроїтин сульфата (ХС) і мультипробіотика (ПБ). Встановлено, що за умов експериментального ОА запалення супроводжувалося лейкоцитарною інфільтрацією колінних суглобів, інтенсифікацією вільнорадикальних процесів: зростанням вмісту супероксидного радикалу, пероксиду водню, продуктів окиснення ліпідів та білків. Відбувалося порушення функціонування антиоксидантної системи (виснаження глутатіон-залежної ланки та зміна активності антирадикальних ферментів – супероксиддисмутази та каталази) у хрящовій тканині та в сироватці крові щурів; підвищення рівня прозапальних (ІЛ-1β, ФНП-α) та антизапального (ІЛ-10) цитокінів, вмісту простагландину Е2 та молекул низької молекулярної маси, які є індикатором розвитку ендогенної інтоксикації та проявом прогресії запалення. За умов експериментального ОА у крові збільшувалася концентрація олігомерного матриксного білка хряща (СОМР), агрекану (ACAN), катепсину К (CTSK), хрящового глікопротеїну-39 (CHI3L1) та матриксних металопротеїназ (ММП1,2,3,8), які відіграють важливу роль у процесах деградації та ремоделювання хряща.
Опис продукції
Автори роботи
Вовк Тетяна Борисівна
Гайда Людмила Миколаївна
Кот Лариса Іванівна
Фалалеєва Тетяна Михайлівна
Шквира Галина Олексіївна
Додано/оновлено в НРАТ
2021-01-15
