Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0221U101232, 0119U101631 , Науково-дослідна робота Назва роботи Роль турбулентних і хвильових процесів у космічній плазмі Назва етапу роботи Керівник роботи Черемних Олег Костянтинович, Доктор фізико-математичних наук Дата реєстрації 18-01-2021 Організація виконавець Державна організація "Відділення цільової підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка при Національній академії наук України" Опис етапу  Детально проаналізовано методи фазової різниці, k-фільтрації, MSR техніки, які дозволяють отримувати сукупність максимумів потужності хвиль з різними просторовими масштабами при їх однаковій частоті використовуючи багатосупутникові виміри. Виконано програмну реалізацію даних методів з їх успішною апробацією на штучних даних. Продемонстровано ефективність кожного методу до виявлення максимумів у спектрах потужностей магнітного поля в залежності від спроможності надання скалярних або векторних часових рядів. Проаналізовано хвильову активність перед початком магнітосферної суббурі і виявлено, що домінуючими є 10-секундні збурення, які мають лінійну поляризацію. Крос кореляція дозволила визначити нижню межу швидкості поширення таких збурень у хвості магнітосфери Землі. Використовуючи вимірювання космічної місії Кластер-2, порівняно характеристики різних параметрів плазми в областях розриву струмового шару. Серед отриманих результатів можна відзначити наявність спектральних розривів, потужних Pc4 та Pi1 пульсацій та каскадів. Дисперсійні залежності також вказують на наявність нелінійних енергетичних каскадних процесів в областях розриву струмового шару. Досліждено взаємодію сонячних хромосферних струменів з окремими вихорами. Показано, що під час взаємодії зі струменем вихор може створювати тягу, прикладену до струменя i направлену вгору. Розглянуто генерацію низькочастотних плазмових хвиль в передспалаховій плазмі в активній області Сонця. Використано напівемпіричну модель сонячної атмосфери VAL (F). Показано, що можна передбачити початок спалахового процесу в активній області, використовуючи взаємодію кінетичних альвенівських та кінетичних іонно-звукових хвиль. Модель VAL (F) допускає ситуації, коли основним джерелом нестійкості кінетичних хвиль може бути субдрейсеровське електричне поле та дрейфуючі рухи плазми через наявність просторових неоднорідностей. Показано, що генерація кінетичних альвенівських та кінетичних іонно-звукових хвиль може відбуватися як у пла Опис продукції Автори роботи Івченко Василь Миколайович Войцеховська Анна Дмитрівна Козак Людмила Володимирівна Черемних Олег Констянтинович Черемних Сергій Олегович Додано в НРАТ 2021-01-18 Закрити