Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0221U103505, (0120U102578) , Науково-дослідна робота Назва роботи Діагностика та підходи до медикаментозної корекції проявів серцевої недостатності у хворих з ішемічною хворобою серця після реваскуляризації міокарда. Назва етапу роботи Вивчення ступеню деформаційних порушень міокарду та маркерів фіброзу у пацієнтів ІХС перед аортокоронарним шунтуванням Керівник роботи Молодан Олександр Вікторович, Кандидат медичних наук Дата реєстрації 21-02-2021 Організація виконавець Державний заклад "Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України" Опис роботи Розробка комплексного підходу до діагностики та клінічної ефективності медикаментозної корекції проявів серцевої недостатності у пацієнтів ішемічною хворобою серця (ІХС) після реваскуляризації міокарда з використанням аналізу деформаційних властивостей міокарда лівого шлуночка та вивчення динаміки рівня ST2. Опис етапу  За останні десятиліття велика кількість експериментальних та клінічних досліджень було направлено на вивчення патогенезу, підвищення ефективності лікування і розробку нових методів профілактики ІХС. Науковою концепцією профілактики ССЗ залишається концепція факторів ризику (ФР), під якими розуміють фактори, пов'язані з розвитком та прогресуванням захворювання [Гуревич B.C. 2008]. На даний час активно вивчаються перспективні можливості застосування біомаркерной стратегії ранньої персоніфікованої діагностики кардіоваскулярної патології [Berezin A.E.2016;]. Однак для кращого розуміння взаємодії нейрогуморальних і біомеханічних механізмів при ХСН необхідна оцінка додаткових маркерів, що відображають інші патофізіологічні шляху, такі як ремоделювання серця і фіброз [Yancy C.W., Jessup M., Bozkurt B., Butler J.,Casey D.E., Drazner M.H. et al. 2013., Sabatine M.S., Morrow D.A., Higgins L.J.,MacGillivray C., Guo W.,Bode C. et al.2008;]. Застосування нових біомаркерів представляється багатообіцяючим, і в цьому сенсі активно триває пошук «ідеального» біомаркери, який зможе охарактеризувати активацію всіх ланок синдрому ХСН [Bayes-Genis A., de Antonio M., Vila J., Peñafiel J., Galán A.,Barallat J. et al. 2014, Ciccone M.M., Cortese F., Gesualdo M., Riccardi R., Di Nunzio D., Moncelli M., Iacoviello M., Scicchitano P. 2013]. Останнім часом було вивчено велику кількість біомаркерів, і одним з найбільш перспективних з них є фактор росту ST2. ST2 (стимулюючий фактор росту, експрессуємий геном 2, так само відомий як IL1RL1) - є членом сімейства рецепторів інтерлейкіну-1 (IL-1). Підвищена концентрація циркулюючого в крові ST2 вказує на високий ризик розвитку несприятливих наслідків, госпіталізації [Memon A.A., Sundquist K., Pirouzi Fard M. et al. 2018]. Дані, отримані в відношенні ST2 як маркера несприятливих ССС при ІХС, суперечливі і їх явно недостатньо, у зв'язку з чим необхідно проведення подальших досліджень з метою вироблення ефективної терапевтичної стратегії. Опис продукції Автори роботи Чмуль Карина Олегівна Додано в НРАТ 2021-02-21 Закрити

Інформація × Реєстраційний номер 0221U103505, (0120U102578) , Науково-дослідна робота Назва роботи Діагностика та підходи до медикаментозної корекції проявів серцевої недостатності у хворих з ішемічною хворобою серця після реваскуляризації міокарда. Назва етапу роботи Вивчення ступеню деформаційних порушень міокарду та маркерів фіброзу у пацієнтів ІХС перед аортокоронарним шунтуванням Керівник роботи Молодан Олександр Вікторович, Кандидат медичних наук Дата реєстрації 21-02-2021 Організація виконавець Державний заклад "Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України" Опис роботи Розробка комплексного підходу до діагностики та клінічної ефективності медикаментозної корекції проявів серцевої недостатності у пацієнтів ішемічною хворобою серця (ІХС) після реваскуляризації міокарда з використанням аналізу деформаційних властивостей міокарда лівого шлуночка та вивчення динаміки рівня ST2. Опис етапу  За останні десятиліття велика кількість експериментальних та клінічних досліджень було направлено на вивчення патогенезу, підвищення ефективності лікування і розробку нових методів профілактики ІХС. Науковою концепцією профілактики ССЗ залишається концепція факторів ризику (ФР), під якими розуміють фактори, пов'язані з розвитком та прогресуванням захворювання [Гуревич B.C. 2008]. На даний час активно вивчаються перспективні можливості застосування біомаркерной стратегії ранньої персоніфікованої діагностики кардіоваскулярної патології [Berezin A.E.2016;]. Однак для кращого розуміння взаємодії нейрогуморальних і біомеханічних механізмів при ХСН необхідна оцінка додаткових маркерів, що відображають інші патофізіологічні шляху, такі як ремоделювання серця і фіброз [Yancy C.W., Jessup M., Bozkurt B., Butler J.,Casey D.E., Drazner M.H. et al. 2013., Sabatine M.S., Morrow D.A., Higgins L.J.,MacGillivray C., Guo W.,Bode C. et al.2008;]. Застосування нових біомаркерів представляється багатообіцяючим, і в цьому сенсі активно триває пошук «ідеального» біомаркери, який зможе охарактеризувати активацію всіх ланок синдрому ХСН [Bayes-Genis A., de Antonio M., Vila J., Peñafiel J., Galán A.,Barallat J. et al. 2014, Ciccone M.M., Cortese F., Gesualdo M., Riccardi R., Di Nunzio D., Moncelli M., Iacoviello M., Scicchitano P. 2013]. Останнім часом було вивчено велику кількість біомаркерів, і одним з найбільш перспективних з них є фактор росту ST2. ST2 (стимулюючий фактор росту, експрессуємий геном 2, так само відомий як IL1RL1) - є членом сімейства рецепторів інтерлейкіну-1 (IL-1). Підвищена концентрація циркулюючого в крові ST2 вказує на високий ризик розвитку несприятливих наслідків, госпіталізації [Memon A.A., Sundquist K., Pirouzi Fard M. et al. 2018]. Дані, отримані в відношенні ST2 як маркера несприятливих ССС при ІХС, суперечливі і їх явно недостатньо, у зв'язку з чим необхідно проведення подальших досліджень з метою вироблення ефективної терапевтичної стратегії. Опис продукції Автори роботи Чмуль Карина Олегівна Додано в НРАТ 2021-02-21 Закрити