Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0221U104886, 0119U000579 , Науково-дослідна робота Назва роботи Визначити шляхи зменшення інвалідизації хворих на гігантоклітинну пухлину кісток на основі використання таргетної терапії та оптимізації хірургічного лікування Назва етапу роботи Керівник роботи Дєдков Анатолій Григорович, Дата реєстрації 26-04-2021 Організація виконавець Національний інститут раку Опис етапу Об’єкт дослідження: хворі на гігантоклітинну пухлину кісток. Проведено ретроспективний аналіз лікування хворих на гігантоклітинну пухлину (ГКП) з локалізацією в довгих кістках, що лікувались за період з 1977 по 2012 роки. В дослідження було включено 142 хворих, з них 70 хворим було виконано хірургічне лікування у вигляді екскохлеації (внутрішньокісткової резекції) (ВР) з заповненням дефекту кістковими трансплантатами або матеріалами, що біодеградують та 72 хворих на ГКП після широкої резекції (ШР) з реконструкцією дефекта. В групі хворих, яким виконувалася ВР локальні рецидиви виявлено у 35,7 %, що в 7 разів вище ніж в групі ШР. Функціональний результат за MSTS прооперованої кінцівки у хворих у цій групі склав 92,5 %, у групі ШР 78,8 % (p=0,02). Такі клінічні фактори як внутрішньокісткова резекція, розташування пухлини в дистальному відділі променевої кістки та вік хворого до 25 років, стадія за Campanacci ІІІ має сильний зв’язок з виникненням локального рецидиву. Для хворих після ВР показник безрецидивного виживання склав 71,0 %, для хворих після ШР – 95,8 % (p=0,001). За розробленими методиками з використанням деносумабу проведено лікування 58 хворих на ГКП. З використанням неоад’ювантної таргентної терапії (ТТ), консервативної хірургії та послідуючою ад’ювантною терапією, проведено лікування 47 хворих. Ще 11 хворих на ГКП не оперувались з приводу відмови від втручання або з ризиком отримання суттєвих функціональних розладів пов’язаних з операцією (крижова кістка). Ускладнень при введенні деносумабу не відмічено в жодному випадку. Кількість локальних рецидивів – 10 з 47 (21,2 % ) в середньому через 25,8 місяця. З них 3 хворих (100,0 %) мали локалізацію в дистальному відділі променевої кістки. У групі хворих без хірургічного лікування – прогресування хвороби відмічено у двох хворих при середній медіані спостереження (34,5 ± 6,2) місяців. Опис продукції Автори роботи Бойчук Сергій Іванович Костюк Віктор Юрійович Максименко Богдан Вікторович Додано в НРАТ 2021-04-26 Закрити