Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0221U107232, 0118U005478 , Науково-дослідна робота Назва роботи Визначити прогностичну значимість медіаторів міжклітинної взаємодії та кластерів диференціації субстратних клітин для стратифікації та оптимізації лікування мієлодиспластичних/мієлопроліферативних новоутворень Назва етапу роботи Керівник роботи Третяк Налія Миколаївна, Дата реєстрації 29-12-2021 Організація виконавець Державна установа "Інститут гематології та трансфузіології НАМН України" Опис етапу Об’єкт дослідження – 156 хворих на мієлодиспластичні/мієлопроліферативні новоутворення (МДС/МПН) віком 40-79 років. Мета роботи  удосконалити критерії прогнозу прогресії МДС та ефективності терапії на підставі вивчення клініко-гематологічних, імунологічних даних, цитогенетичних показників, оцінки змін рівня цитокінів у сироватці крові, результатів дослідження проліферативної здатності клітин кісткового мозку у хворих на МДС/МПН. Проведено аналіз клініко-лабораторних даних та результатів імунологічного, імуноферментного, цитогенетичного та культурального дослідження 156 хворих на МДС в ініціальному періоді та після терапії, визначено імунофенотиповий профіль пухлинних клітин кісткового мозку методом проточної цитометрії. Визначено рівні цитокінів TNF, VEGF та IL І у сироватці хворих на МДС РАНБ І та РАНБ ІІ, їх взаємозв’язок з перебігом захворювання та відповіддю на лікування. Показано, що факторами, які потенційно спроможні використовуватися для оцінки відповіді на лікування, та прогнозування резистентності до терапії є показники експресії кластерів диференціації (CD34+/CD117+) на клітинах мієлоїдного походження та рівень досліджуваних цитокінів. Показано, що відсоток клітин з коекспресію маркерів диференціації CD34+/CD117+ ≤ 11,51,5 у кістковому мозку та концентрація TNF у сироватці крові ≤ (8,300,40) пг/мл є оптимальним рівнем для прогнозування повної відповіді на терапію леналідомідом у хворих на МДС РАНБ І. Зростання вмісту VEGF в сироватці крові при МДС РАНБІІ ≥ (83,4 5,3) пг/мл прогнозує трансформацію у ГМЛ. Показано, що проліферативний потенціал менше 0,4 при МДС РАНБ І та менше ніж 0,1 при МДС РАНБ ІІ прогнозує несприятливий перебіг захворювання. Сприятливий прогноз констатується при проліферативному потенціалі 2,1 при МДС РАНБ І та 1,6 при МДС РАНБ ІІ. Проведені дослідження дозволять обґрунтовано вдосконалити алгоритм стратифікації пацієнтів відповідно до груп ризику прогресування МДС, а також обрати найоптимальнішу терапевтичну лінію. Опис продукції Автори роботи Аладьєва Олена Михайлівна Андреєва Світлана Василівна Білько Надія Михайлівна Басова Ольга Василівна Кубарова Валентина Олександрівна Куявович Богдана Михайлівна Стародуб Галина Сергіївна Додано в НРАТ 2022-03-09 Закрити