Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0223U004967, 0120U102735 , Науково-дослідна робота Назва роботи Епідеміологічна оцінка аліментарно-залежних захворювань на основі вивчення особливостей харчової поведінки українських сімей, їх стану здоров’я та аналізу факторів ризику Назва етапу роботи Керівник роботи Антипкін Юрій Геннадійович, Доктор медичних наук Дата реєстрації 11-12-2023 Організація виконавець Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М.Лук'янової Національної академії медичних наук України" Опис етапу  Виявлені особливості способу життя, що відобразили вплив факторів воєнного часу й лягли в основу алгоритму прогнозування ймовірності розвитку АЗЗ. Встановлено: 76,6 % осіб перехворіли на COVID-19 (55,4 % звертались за медичною допомогою); ускладнення після COVID-19 - 28,7 % осіб, постковідний синдром - 40,2 %. Ймовірні ознаки ПТСР: у 35,6 % опитаних, що має достовірний зв'язок із фактором воєнної міграції, зміна характеру сну виявлена у 85,9 % таких осіб. Воєнні дії змінили спосіб життя: 7,2 % осіб втратили роботу; 45,4 % стали вимушеними мігрантами. Половина опитаних мала погіршення перебігу хронічних захворювань, 28,2 % - дефіцит ліків, 22,5 % - проблеми з доступом до медичної допомоги. Визначено: алкоголь вживає 91,0 % осіб, палить 46,4 % людей; з початком воєнних дій кожен п’ятий респондент вживає більше алкоголю, кожен третій курець більше палить. Змінилось харчування з початком війни у 40,7 % осіб: 48,0 % почали переїдати, 36,6 % відчули дефіцит продуктів, 15,4 % втратили апетит; 42,9 % осіб почали більше їсти солодощі, найчастіші дефіцити: риба (32,6 %), свіжі овочі (20,3 %). Продуктові запаси на початок воєнних дій мали 23,8 % осіб. Лонгітюдне дослідження виявило сталість дефіциту свіжих овочів та фруктів в раціонах українців: 48,3 та 56,3 % випадків у 1993 р. й 69,1 та 68,7 % випадків у 2023 р. Споживання солі: 58,7 % осіб оцінили споживання як «середнє», 11,6 % люблять солоне; 41,9 % зазвичай додають сіль в готову їжу; 32,6 % вживає солевмісні продукти кілька разів на тиждень, 11,4 % - щоденно. Аналіз індексу маси тіла: у 55,1 % опитаних - нормальна маса тіла, у 7,1 % – її дефіцит, 37,9 % – надлишкова вага (ожиріння). Високі показники вживання натрію, розповсюдженість надлишкової ваги, дефіцит вживання фруктів та овочів згідно ВООЗ – патогенетичні фактори ризику розвитку АЗЗ. Розроблені диференційно-діагностичні таблиці прогнозування ризику виникнення АЗЗ, побудований алгоритм розрахунків ймовірності їх настання з метою своєчасного виявлення та лікування Опис продукції Автори роботи Бондаренко Наталія Юріївна Борисюк Олег Юрійович Букулова Нана Юріївна Ган Роман Зіновійович Горбань Наталія Євгенівна Денисова Маргарита Федорівна Лапікура Олесь Валерійович Луценко Олександр Геннадійович Музика Наталія Миколаївна Неділько Віктор Петрович Слєпакурова Ірина Володимирівна Слободченко Людмила Миколаївна Додано в НРАТ 2023-12-11 Закрити
НДДКР ОК
Керівник: Антипкін Юрій Геннадійович. Епідеміологічна оцінка аліментарно-залежних захворювань на основі вивчення особливостей харчової поведінки українських сімей, їх стану здоров’я та аналізу факторів ризику. (Етап: ). Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М.Лук'янової Національної академії медичних наук України". № 0223U004967
Знайдено документів: 1

Оновлено: 2026-03-22