Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0223U005525, 0122U201985 , Науково-дослідна робота Назва роботи Удосконалити методи кардіореабілітації у пацієнтів після гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST на тлі посттравматичного стрес-синдрому внаслідок воєнних дій та в умовах пандемії Covid-19 Назва етапу роботи Керівник роботи Талаєва Тетяна Володимирівна, д.мед.н.Шумаков Валентин Олександрович, д.мед.н. Дата реєстрації 25-12-2023 Організація виконавець Державна установа "Національний науковий центр "Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска Національної академії медичних наук України" Опис етапу  Об’єкт дослідження – 36 пацієнтів на Covid-19, 88 пацієнтів (77- з інфарктом міокарда та 11- з нестабільною стенокардією. Методи дослідження: клінічний нагляд, коронарографія, велоергометрія, ехокардіографія, показники загального аналізу крові, біохімічні показники, визначення клітини попередники ендотеліоцитів, визначення рівня PCSK9 до та після фізичного навантаження. Мета дослідження - встановити патогенетичні механізми прогресування атеросклеротичного процесу у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарду на тлі посттравматичного стрес-синдрому внаслідок воєнних дій в умовах пандемії Covid-19 за даними клінічного перебігу, відновлення кінезу міокарду, здатністю відновлення функції ендотелію продукувати клітини-попередники ендотеліоцитів (КПЕ) на висоті стрес-тесту, рівня PCSK9 у плазмі. Обстежено 36 пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та Covid-19 та 88 пацієнтів з ГКС в динаміці річного спостереження. У структурі кардіальної патології та коморбідності гостре інфікування SARS-COV-2 відбулося на тлі АГ у 82,9 % пацієнтів, ФП – у 25,7 %, СН ІІА стадії – у 57,1 %, ЦД- 22,9 %, причому окрім АГ ці стани значно частіше були у групі пацієнтів старшого/похилого віку і супроводжувалися вищими рівнями СРБ (у три рази вище норми) та D-димеру. Комплекс реабілітаційних заходів (в тому числі фізичні тренування) сприяли збільшенню ТФН з 69 Вт до 85 Вт, підвищенню ФВ ЛШ з 50,5 % до 53,5 % вже через три місяці, переважно за рахунок пацієнтів, що проходили курс фізичних тренувань. У 90 % пацієнтів відбувалося зниження рівня PCSK9 після ФН та у половини - збільшення кількості КПЕ, що свідчило про резервні можливості відновлення після ІМ. Визначено ознаки мультиколеніарності між показником PCSK9 та кількістю КПЕ через кореляційний зв’язок з індексом Де Рітіса та печінковими трансаміназами. Опис продукції Автори роботи Бабій Ліана Миколаївна Волошина Оксана Викторівна Ковальчук Юлія Юріївна Погурельська Олена Павлівна Терещенко Наталія Михайлівна Третьяк Ірина Василівна Шумаков Олексадр Валентинович Додано в НРАТ 2023-12-25 Закрити