Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0224U002522, 0121U100116 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження особливостей етіології та патогенезу маститів у овець порід вітчизняної селекції Назва етапу роботи Керівник роботи Жулінська Оксана Степанівна, Кандидат ветеринарних наук Дата реєстрації 17-02-2024 Організація виконавець Інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства Опис етапу  Мета роботи – дослідити поширеність маститу у овець порід вітчизняної селекції різного напряму продуктивності, встановити основні причини його виникнення. Об’єкт досліджень – біотичні та абіотичні фактори етіології захворювання молочної залози у овець; ранні прогностичні ознаки маститу та особливості лактопоезу; параметри екстер’єру вимені овець асканійської селекції та зв’язок особливостей екстер’єру вимені з продуктивністю; біохімічні показники молока, крові овець та рівня соматичних клітин за фізіологічного та патологічного стану вимені. Методи досліджень – системний аналіз й узагальнення, аналітичні, зоотехнічні, біохімічні, біометричні. Доповнено інформацію щодо абіотичних факторів етіології захворювання молочної залози у овець. Так, у вівцематок асканійської селекції з прилиттям крові курдючних баранів захворюваність на мастит (хронічна форма) склала лише 2,7 %, що в 3–6 разів менше за інші досліджені генотипи. Це було пов’язано з формою вимені та конституціональними особливостями тварин. Ймовірно, рівень багатоплідності опосередковано пов'язаний з частотою виникнення маститу. Одним з біотичних факторів виникнення маститу у овець асканійської тонкорунної породи та її помісей є кокова мікрофлора, тобто певний рівень її присутності – 1×104 і більше КУО. Прилиття крові спеціалізовано молочної породи остфріз до асканійської тонкорунної сприяє частішому виникненню маститу, особливо у післяродовому періоді. Це, ймовірно, також пов’язано з конституцією та формуванням вимені (відсутність вовни навколо вимені та на ногах, більший на 7,5–11,1 % обхват вимені). Це провокувало забрудненість у 1,5–2 місяці лактації молока, про що вказувала чітка тенденція до більшої присутності бактерій БГКП та E. Сoli 2–3 рази – 533,3±593,0 і 33,3±40,8 проти відповідних показників у асканійської тонкорунної породи 150,0±130,9 і 12,5±13,4 КУО. Підготовлено аналітичні матеріали щодо біотичних факторів виникнення патології вимені у овець порід вітчизняної селекції. Опис продукції Автори роботи Іванина Олена Павлівна Яковчук Віктор Станіславович Додано в НРАТ 2024-02-17 Закрити