Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0224U033549, (0122U000043) , Науково-дослідна робота Назва роботи Клініко-лабораторні особливості перебігу хронічного періодонтиту у військовослужбовців Назва етапу роботи Аналіз результатів імуногістологічних та мікробіологічних досліджень. Розробка діагностичних механізмів об’єктивного прогнозування загострення хронічних періапікальних запальних процесів в умовах відсутності вираженої клінічної симптоматики. Керівник роботи Шнайдер Станіслав Аркадійович, д.мед.н. Дата реєстрації 30-12-2024 Організація виконавець Державна установа "Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України" Опис роботи Підвищення ефективності діагностики хронічного апікального періодонтиту у військовослужбовців шляхом визначення клініко-лабораторних особливостей його перебігу. Опис етапу  Об’єкт дослідження – пацієнти з хронічним апікальним періодонтитом. Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики хронічного апікального періодонтиту у військовослужбовців шляхом визначення клініко-лабораторних особливостей його перебігу. При вивченні клінічних особливостей перебігу ХАП виявлено однаковість клінічних симптомів запалення у військовослужбовців із різними формами ХАП в однаковій фазі перебігу захворювання: у стані ремісії (фіброзний, гранулематозний, гранулюючий) чи у стані загострення (гострий серозний періостит, гострий гнійний періостит, субперіостальний абсцес). Виявлено, що показники клітинного імунітету змінюються залежно від фази запалення ХАП та близькі при різних формах в однаковій фазі перебігу хвороби. Зміни значення лізоциму в ротовій рідині вказують на те, що при ускладненому перебігу ХАП з клінічними ознаками гострого періоститу (І група) в день госпіталізації антибактеріальна активність ротової рідини знижена порівняно зі здоровими військовими в 1,8 рази.У військовослужбовців без клінічно виражених ознак гострого або хронічного запалення (ІІ група) в день госпіталізації була виражена антибактеріальна активність ротової рідини – значення лізоциму було в 2,5 рази вище контролю. Значення каталази в І групі за весь період спостережень був нижче контролю: на 1-й день госпіталізації в 1,5 рази, на 3–4-й день– в 1,1 рази, на 7–8-й день – в 1,3 рази. На 7-й день з припиненням терапії значення каталази опускалося, залишаючись ближче до контролю, ніж в перший день лікування. Значення МДА в І групі зменшувалося з 1,36 рази (в 1 день) до 1,1 рази (на 7–8-й день). Дані ІІ групи достовірно перевищували дані І групи (р < 0,05), а різниця з контролем у перший день госпіталізації склала 3,1 рази. Опис продукції Автори роботи Весна Олена Анатоліївна Гулюк Анатолій Георгієвич Шмідт Павло Андрійович Додано в НРАТ 2024-12-30 Закрити