Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U000412, (0121U100747) , Науково-дослідна робота Назва роботи Регуляторні системи фотосинтетичного апарату та їх роль в реалізації генетичного потенціалу врожайності рослин за мінливих кліматичних умов Назва етапу роботи Дослідити участь регуляторних систем фотосинтетичного апарату в адаптації до посухи і високої температури в сортів озимої пшениці. Керівник роботи Стасик Олег Остапович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 11-01-2025 Організація виконавець Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України Опис роботи Дослідження особливостей функціонування регуляторних систем фотосинтетичного апарату, що забезпечують збереження його активності і максимальну реалізацію генетичного потенціалу зернової продуктивності за оптимальних умов і впливу стресових чинників у сучасних високопродуктивних сортів і ліній озимої пшениці та виявлення показників, які можуть слугувати фізіологічними маркерами високої зернової продуктивності та посухостійкості і використовуватися для розробки високоефективних молекулярно-генетичних маркерів в селекції озимої пшениці. Опис етапу  Виявлено генотипні відмінності за посухо- та жаростійкістю фотосинтетичного апарату листків сортів озимої пшениці. Посуха істотно впливає як на активність фотосинтезу за стаціонарних умов, так і на динаміку індукції фотосинтезу при переході від темряви до світла, зокрема уповільнює зростання інтенсивності газообміну. Встановлено, що процеси асиміляції СО2 – карбоксилазна реакція Рубіско і цикл Кальвіна є значно чутливішими до дії посухи, ніж провідність продихів і процеси конверсії світлової енергії і транспорту електронів у хлоропластах. Зниження використання енергетичних кофакторів в процесах асиміляції СО2 за дії посухи впливало на активність фотосистеми ІІ, проте інтенсивність лінійного транспорту електронів підтримувалася внаслідок активації альтернативних споживачів енергії, зокрема фотодихання і псевдоциклічного транспорту електронів. Рослини сорту Софія київська продемонстрували високу посухостійкість фотосинтетичного апарату, швидку реакцію на зміну освітлення як за дії стресора, так і за нормальних умов, та хорошу здатність до відновлення.Рослини сорту Чигиринка, які за умов посухи демонстрували найгірші показники, проявили найліпшу здатність до відновлення після зняття дії стресора. Високобілковий сорт Наталка виявився найбільш чутливий до дії посухи та високої температури. Одною із причин його відносно меншої стійкості може бути менший синтез молекулярних шаперонів сімейства 20-22 кДа. Температура прогріву 55 оС виявилась летальною для всіх досліджуваних сортів. За дії посухи у сортів Подолянка, Подільська нива та Порадниця відбувається посилення синтезу захисних структурних протеїнів, які сприяють збереженню у непошкодженому стані значної кількості фотосистеми ІІ, що дозволяє підтримувати високу функціональну активність. Опис продукції Автори роботи Бондаренко Оксана Юріївна Голоборода Аліна Сергіївна Жук Ольга Іванівна Зборівська Оксана Валеріївна Кірізій Дмітро Анатолійович Міхно Алла Іванівна Махаринська Надія Михайлівна Москаленко Алла Володимирівна Осипова Оксана Леонідівна Петрушевська Валентина Никифорівна Ситник Сергій Костянтинович Соколовська-Сергієнко Оксана Григорівна Тарасюк Максим Віталійович Троценко Віта Анатоліївна Шевченко Віктор Валентинович Додано в НРАТ 2025-01-11 Закрити