Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U001312, (0122U000418) , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчити клініко-патогенетичні особливості кардіо-ренального синдрому та предиктори його формування у пацієнтів з цукровим діабетом 1-го та 2-го типу в постковідному періоді Назва етапу роботи Вивчити клініко-патогенетичні особливості та предиктори формування кардіо-ренального синдрому у пацієнтів з цукровим діабетом 1-го та 2-го типу в постковідному періоді Керівник роботи Соколова Любов Костянтинівна, Доктор медичних наук Дата реєстрації 29-01-2025 Організація виконавець Державна установа "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка Національної академії медичних наук України" Опис роботи Вивчити клініко-патогенетичні особливості та предиктори формування кардіо-ренального синдрому у пацієнтів з цукровим діабетом 1-го та 2-го типу в постковідному періоді. Опис етапу Тип ЦД, стать, вік та рівень НвА1с не впливають на захворюваність на COVID-19. Рівень ApoB, oxLDL та IL-6 у пацієнтів, що перехворіли на COVID-19 важкого перебігу, був вищим, ніж у крові здорових людей, у групі ЦД та в середньому по групі COVID-19. Індекс ApoB/ApoA1 у пацієнтів з важким перебігом коронавірусного захворювання був критично високим, що свідчило про можливі подальші ускладнення з боку серцево-судинної системи та нирок і може бути свідченням формування кардіоренального синдрому 2 типу. Рівень IRS-1 у плазмі крові пацієнтів з важким перебігом COVID-19 був значно вищим, ніж у крові здорових людей, групи ЦД та груп COVID-19 з та без супутніх захворювань. Формування і прогресування наявного кардіоренального синдрому у пацієтів з ЦД 1 і ЦД2 типу відбувається за різними механізмами. У пацієнтів з ЦД 2 типу частіше розвивається КРС 2 або 5 типу, а у пацієтів з ЦД 1 типу - КРС 4 типу. Основним критерієм важкості КРС є наявна альбумінурія, а не ШКФ. ХХН було діагностовано у 38 % хворих з ЦД 1 типу і у 67 % пацієнтів з ЦД 2 типу, серед яких САК менше 30 мг/г виявлено лише у 27,9 % хворих, альбумінурія високого ступеню у 72,1 %. У пацієнтів з ЦД 1 типу зростання рівня профібротичного цитокіну TGF–β1 в сироватці крові були відмічені до появи МАУ, тобто на доклінічних стадіях ХХН, та зростали по мірі прогресування цього ускладнення. При використанні глікозаміногліканів відмічалось зниження рівнів TFG – β1 в сироватці крові хворих на ЦД 1 типу, однак зміни були більше виражені і носили статистично вірогідний характер тільки в групі пацієнтів з вперше виявленою ХХН І ст. А2 Найбільше зниження рівня ІЛ6 відбувалося у пацієнтів , що отримували комбіновану ЦЗ терапію, особливо комбінації метформін +інсулін та метформін +іНЗКТГ-2. Покращення було більш вираженим у групах пацієнтів з ЦД 1 типу та ЦД 2 типу, які отримували іНЗКТГ-2.   Опис продукції Автори роботи Бельчіна Юлія Богуславівна Соколова Любов Костантинівна Ткач Сергій Миколайович Цимбал Тетяна Сергіївна Червя’кова Світлана Анатоліївна Додано в НРАТ 2025-01-29 Закрити