Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U001720, (0124U002500) , Науково-дослідна робота Назва роботи Теоретико-експериментальні дослідження взаємодії газо-водяних течій з криволінійною поверхнею Назва етапу роботи Аналіз сучасного стану та розробка методики проведення теоретико-експериментальних досліджень взаємодії газо-водяних течій з криволінійною поверхнею. Оцінка впливу фізичних характеристик газо-водяних течій та геометричних параметрів криволінійної поверхні на їх взаємодію. Керівник роботи Мороз Володимир Васильович, Кандидат технічних наук Дата реєстрації 05-02-2025 Організація виконавець Інститут гідромеханіки Національної академії наук України Опис роботи Метою досліджень є встановлення взаємодії газо-водяної течій з криволінійними поверхнями. При цьому газо-водяні течії можуть бути як поверхневими, так і в товщі води, а криволінійні поверхні – як вгнутими, так і опуклими. Опис етапу За відкритими джерелами проведено аналіз результатів теоретико-експериментальних досліджень взаємодії газо-водяної течій з криволінійними поверхнями. Переважна більшість робіт пов’язана з проблемою зменшення гідродинамічного опору корпусів об’єктів, що рухаються у воді, зокрема, сили тертя. Відомі результати теоретико-експериментальних досліджень, в яких здійснюється зміна фізичних характеристик рідини в примежовому шарі, зокрема шляхом вдуву в примежовий шар газових бульбашок. На сьогоднішній для дослідження газо-водяних течій найчастіше застосовується ступенева теорія турбулентного примежового шару за якою, вважається, що поблизу поверхні корпусу судна течія має щільність і в’язкість меншу в порівнянні зі щільністю і в’язкістю в незбуреній течії. Відомі результати теоретико-експериментальних досліджень, в яких на пласких поверхнях досягнуто зменшення сили тертя на 80%. Розглянуто переваги та недоліки відомих способів генерації газових бульбашок в примежовий шар, зокрема, за допомогою пористої поверхні, мікро особливостей на поверхні (лунки, виступи), струменевого ежектору та інші. Переважна більшість цих способів не знайшла застосування в практиці суднобудування із за ускладнених технологічних труднощів. Відзначено, що значна частина сучасних швидкісних суден рухається в перехідному та глісуючому режимах, які супроводжуються інтенсивним хвилеутворенням та бризкової пелени в носовій частині. Нині активно розвиваються гідродинамічні схеми судна, в яких відбувається утилізація енергії носових хвиль та утримання бризкової пелени під корпусом судна. Для утримання газо-водяної течії під корпусом судна нижній частині корпусу надають тунелеподібної форми, причому тунелів може бути декілька. Опис продукції Автори роботи Бабенко Віктор Віталійович Додано в НРАТ 2025-02-05 Закрити