Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U001767, (0122U002444) , Науково-дослідна робота Назва роботи Динаміка перехідних вод у системах Дністровського та Дніпровсько-Бузького лиманів за даними спостережень та математичного моделювання. Назва етапу роботи Динаміка перехідних вод у системах Дністровського та Дніпровсько-Бузького лиманів за даними спостережень та математичного моделювання. Керівник роботи Ільїн Юрій Павлович, Дата реєстрації 06-02-2025 Організація виконавець Український гідрометеорологічний інститут Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України Опис роботи Дослідження динаміки перехідних вод як в межах лиманів, так і на прилегших побережьях. Опис етапу За даними багаторічних берегових та експедиційних гідрометеорологічних спостережень, а також супутникових зображень вивчено середні багаторічні умови, сезонну та міжрічну мінливість інтегральних показників водообміну естуаріїв, а також умови і характер поширення язиків перехідних вод після виходу з Дніпровсько-Бузького та Дністровського лиманів. Аналіз публікацій та наявної інформації показав, що для умов мілких безприпливних естуаріїв можна адаптувати просту бокс-модель Кнудсена. З’ясовані гідродинамічні розмірні та безрозмірні критерії, що визначають характер та подальшу поведінку плюмів після виходу їх з естуарію у відкрите море. Застосування критеріїв визначення характеру плюму для витоків з Дніпровського і Дністровського лиманів показало, що обидва естуарії продукують шлейфи (плюми) проміжних вод, які мають поверхнево-адвективний характер, зазнаючи впливу сил плавучості, Коріоліса та вітро-хвильового перемішування, без ефекту тертя у придонному граничному шарі. Головним чинником динаміки шлейфу є вітер і генеровані ним течії, які сприяють або перешкоджають поширенню перехідних вод уздовж берега вправо від гирла лиману, відтискаючи їх у відкрите море або повертаючи у зворотному напрямку. При маловітряних умовах основну роль грає початковий імпульс річкового стоку. Це особливо проявилося в ситуації аномально великого об’єму стоку після підриву Каховської ГЕС 06.06.2023. Наслідки його впливу на морське довкілля показано за даними ряду супутникових зображень. Методом аналізу суміші досліджено статистичну структуру і виконано одновимірну кластеризацію емпіричних гістограм солоності на 3 берегових станціях Одесько-Дніпровського району у припущенні, що вони складаються з кількох функцій нормального розподілу, кожна з яких репрезентує окрему водну масу. Розроблено фізико-статистичний метод прогнозування солоності прибережної води в області взаємодії транзитних та морських вод на основі методу множинної (векторної) авторегресії. Методичні розробки буде передано до ГМ Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2025-02-06 Закрити