Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U002304, (0120U100849) , Науково-дослідна робота Назва роботи Цілеспрямовані зміни геному та плейотропні ефекти у генетично трансформованих рослинних системах Назва етапу роботи Молекулярно-біологічний аналіз нащадків отриманих трансгенних рослин, дослідження успадкування перенесених генів та пов'язаних з ними фенотипічних ознак. Керівник роботи Кучук Микола Вікторович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 03-03-2025 Організація виконавець Інститут клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України Опис роботи Метою наукових досліджень за темою є цілеспрямована зміна геному господарсько цінних рослин різних видів методом генетичної трансформації, дослідження змін фенотипу, особливостей успадкування перенесених генів, а також плейотропних ефектів, що виникли в результаті експресії гетерологічних генів. Опис етапу  Протягом звітного періоду був проведений аналіз біотехнологічних рослин та кореневих ліній різних видів для підтвердження експресії в них перенесених генів, успадкування трансгенів та можливих, пов’язаних з трансгенозом, плейотропних ефектів. Було досліджено вплив гетерологічної експресії генів антибактеріального білку коліцину М на трасгенні рослини салату, мізуни, моркви, люцерни та капусти кале. Вплив експресії рекомбінантного коліцину М (можливий плейотропний ефект) спостерігали у рослин капусти кале, що накопичували рекомбінантний коліцин М. У рослин було помічене менш інтенсивне забарвлення молодих листків, а також менший рівень хлорофілу та флавоноїдів. При схрещуванні трансгенної лінії з вихідною лінією дикого типу капусти кале спостерігали явище гетерозису, яке призводило до появи гібридів з більшим розміром листків та більшою біомасою. У рослин інших видів, що накопичують рекомбінантний коліцин М, плейотропних ефектів не спостерігали. Також не було виявлено плейотропних ефектів та можливих змін фенотипу у біотехнологічних рослин ріпаку, отриманих в результаті генетичної трансформації конструкціями з геном epsps, що забезпечує стійкість рослин до гербіциду гліфосату. Було встановлено, що метилжасмонат у концентрації 100 мкМ пригнічував ріст коренів рослин усіх досліджуваних видів (Artemisia tilesii, A. vulgaris, Cichorium intybus, Calendula officinalis) - у 1.3-3 рази, однак у значній мірі стимулював синтез флавоноїдів, а екстракти з коренів, що культивувалися на середовищі з метилжасмонатом, мали вищу протирадикальну активність, яка корелювала зі збільшеним вмістом флавоноїдів. Опис продукції Автори роботи Богданович Таїса Андріївна Булко Ольга Володимирівна Василенко Максим Юрієвич Дуплій Володимир Павлович Листван Катерина Володимирівна Лучаківська Юлія Сергіївна Льошина Людмила Георгіївна Майстров Петро Дмитрович Матвєєва Надія Анатоліїівна Махоріна Ольга Костянтинівна Ніфантова Світлана Миколаївна Овчаренко Ольга Олександрівна Ратушняк Яків Іванович Рудас Володимир Андрійович Сіндаровська Яна Рудольфівна Симоненко Юрій Вікторович Шаховський Анатолій Михайлович Щербак Наталія Леонідівна Ярошко Ольга Миколаївна Додано в НРАТ 2025-03-03 Закрити