Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U002323, (0121U113837) , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження впливу поєднаної променевої і хіміотерапії на генетичні та метаболічні зміни у лімфоцитах периферичної крові хворих на рак шийки матки (2.2.2.445) Назва етапу роботи Визначити можливість та особливості застосування радіопротектора для захисту немалігнізованих клітин хворих на РШМ від ускладнень за умов проведення променевої терапії Керівник роботи Дьоміна Емілія Анатоліївна, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 03-03-2025 Організація виконавець Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Національної академії наук України Опис роботи Визначити та обґрунтувати закономірності індукції генетичних та метаболічних змін у високорадіочутливих клітинах крові хворих на розповсюджені форми раку шийки матки (РШМ) за умов поєднаної променевої і хіміотерапії та розробити підходи до вибіркового захисту здорових клітин хворих від токсичноcті та променевих ускладнень Опис етапу  Вперше виявлено відмінні ефекти потенційного радіопротектора мелатоніну (МТ) на окисно-відновні та генотоксичні процеси в крові хворих на РШМ та УЗО за дії in vitro іонізуючого опромінення. Опромінення крові УЗО призводило до помірного зростання ТМП, генерації СОР, значної кількості ДР ДНК (до 1,7 разу) і клітин на стадії раннього апоптозу (до 2,4 разу) у лімфоцитах, та ріст вмісту МДА (до 1,3 разу) у плазмі. У хворих було зафіксовано помірне зростання МДА та генерації СОР, а ріст у лімфоцитах кількості ДР ДНК та апоптозу були менші ніж в УЗО. Введення МТ нівелювало ефект підвищення ТМП у лімфоцитах за опромінення крові УЗО та хворих на РШМ. Також МТ знижував у лімфоцитах УЗО рівень генерації СОР і ушкоджень ДНК (до 1,4 разу за дози 6 Гр), рівень апоптозу (до 2,0 разу), а також вміст у плазмі крові МДА. У хворих на РШМ, за дії МТ відбувалось зниження підвищеного вмісту апоптотичних лімфоцитів (до 1,3 разу), але за сумісної дії із опроміненням спостерігалось лише помірне зниження апоптозу, хоча рівень ДР ДНК знижувався до 2,3 разу та зменшувався вміст МДА у плазмі (до 1,4 разу). МТ підвищував до 1,9 разу виживаність тромбоцитів у крові хворих на РШМ та УЗО як за окремій дії, так і при опроміненні. Виживаність лімфоцитів в крові УЗО підвищувалась за дії МТ і опромінення, а у хворих, навпаки, знижувалась як за окремої дії, так і після опромінення (до 1,6 разу). Таким чином, одержано нові дані щодо модифікуючого впливу МТ на радіочутливі клітини крові УЗО та первинних хворих на РШМ в залежності від його концентрації та дози опромінення. Радіопротекторна дія МТ при in vitro рентгенівському опроміненні крові в дозах 2 та 6 Гр проявлялась у підвищенні виживаності тромбоцитів, зниженні інтенсивності процесів ПОЛ, генерації ЛПК цитотоксичного СОР, зниженні рівня ДР ДНК та інгібуванні ранніх апоптоз-асоційованих змін в УЗО. Препарат знижував підвищений рівень спонтанного апоптозу у хворих на РШМ, однак мало впливав на рівень радіаційно-індукованого раннього апоптозу. Опис продукції Автори роботи Главін Олексій Анатолійович Думанський Юрій Васильович Кондрашова Галина Григорівна Маковецька Людмила Ігорівна Михайленко Віктор Михайлович Прокопенко Ігор Вікторович Додано в НРАТ 2025-03-03 Закрити