Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U002497, (0122U002258) , Науково-дослідна робота Назва роботи Визначення радіогенних ризиків смертності учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986–1987 рр., дорослого населення радіоактивно забруднених територій України від основних непухлинних хвороб на підставі когортних епідеміологічних досліджень за період 1988–2021 рр. Назва етапу роботи Аналітичний аналіз та оцінка радіогенних ризиків смертності дорослого постраждалого населення, яке зазнало впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС. Період аналізу 1988–2021 рр. Керівник роботи Федірко Павло Андрійович, Доктор медичних наук Дата реєстрації 17-03-2025 Організація виконавець Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України" Опис роботи На основі тривалих аналітичних епідеміологічних досліджень визначити зв’язок періоді аварії на ЧАЕС з іонізуючим опроміненням у діапазоні малих доз, надати оцінку радіогенним смертності дорослого постраждалого населення від основних непухлинних хвороб у віддаленому ризикам. Опис етапу Загальна смертність УЛНА від непухлинних хвороб має тенденцію до зростання. Результати ризик-аналізу дозових залежностей смертності в когорті УЛНА засвідчили вищу чутливість до дії іонізуючого випромінювання осіб молодшої вікової групи (18–39 років на дату аварії). Встановлено найбільш небезпечний період відносного дозозалежного ризику смерті УЛНА від непухлинних хвороб: через 6–10 років після радіаційного впливу для всіх дозових підгруп (від 0,05 Гр до 0,7 Гр) відносно підгрупи з дозою опромінення ˂ 0,05 Гр. Отримано математичні моделі, що демонструють динаміку ризику смертності УЛНА на ЧАЕС від захворювань системи кровообігу, органів травлення і дихання. Встановлено достовірно вищі відносні ризиків смертності від окремих хвороб мешканців РЗТ з накопиченими ефективними дозами внутрішнього і зовнішнього опромінення понад 13 мЗв відносно показників смертності в підгрупі з дозою опромінення < 13 мЗв. Найчастіше причиною смерті були хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини, окремі хвороби системи кровообігу (легеневе серце і порушення легеневого кровообігу, кардіоміопатія), наслідки цереброваскулярних хвороб. Достовірно вищими були відносні ризики смертності в підгрупі з дозою опромінення 13–< 26 мЗв в період 21–30 років після аварії; в підгрупі з дозою опромінення 26–< 50 мЗв у періоди 6–15 років та 21–30 років після аварії; в підгрупі з дозою опромінення ≥ 50 мЗв у періоди 16–20 та 26–30 років після аварії відносно показників смертності в підгрупі порівняння. У чоловіків та жінок, мешканців РЗТ, які зазнали дії внутрішнього іонізуючого опромінення щитоподібної залози ізотопами йоду, виявлено достовірно вищі відносні ризики смертності від непухлинних хвороб загалом і від хвороб системи кровообігу та хвороб органів травлення в підгрупах з дозою опромінення 0,05–0,2 Гр відносно підгрупи порівняння. Опис продукції Автори роботи Бєляєв Юрій Миколайович Бабенко Тетяна Федірівна Богомолова Вікторія Володимирівна Губіна Ірина Генадіївна Дорічевська Раїса Юхимівна Капустинська Ольга Андріївна Кортушін Геннадій Іванович Левицька Ірина Вікторівна Прикащикова Катерина Євгенівна Росоха (Єфімова) Юлія Володимирівна Терещенко Сергій Олександрович Додано в НРАТ 2025-03-17 Закрити