Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U003944, (0125U003392) , Науково-дослідна робота Назва роботи Методичні рекомендації з просторового аналізу та радіоекологічно-ландшафтного картування радіоактивно забруднених земель Українського Полісся Назва етапу роботи Методичні рекомендації з просторового аналізу та радіоекологічно-ландшафтного картування радіоактивно забруднених земель Українського Полісся Керівник роботи Швиденко Ірина Костянтинівна, Кандидат сільськогосподарських наук Дата реєстрації 17-09-2025 Організація виконавець Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України Опис роботи У методичних рекомендаціях подано експериментально-практичні методи розробки та створення карт зонування як радіоактивно забрудненої території Українського Полісся загалом, так і адміністративних районів окремо відповідно до класифікації ландшафтів за ступенем винесення радіонуклідів, який є актуальним не лише щодо застосування методів картографічного моделювання території, що зазнала радіаційного забруднення, а й щодо побудови типової картографічної моделі-зразка узагальнення радіоекологічної інформації. Представлений спосіб радіоекологічного районування агроландшафтів передбачає ландшафтний підхід з інтегруванням даних низки тематичних карт за принципом сітки. Опис етапу  Актуальність проблеми просторового аналізу та радіоекологічно-ландшафтного картування зумовлена довготривалими наслідками Чорнобильської катастрофи, що й досі визначають екологічний стан Українського Полісся. Попри поступове зменшення рівнів радіаційного забруднення та часткове виведення земель із категорії обмеженого використання, значні території залишаються екологічно нестабільними. Відсутність системного моніторингу протягом останніх десятиліть створює інформаційний вакуум, що ускладнює ухвалення ефективних управлінських рішень та потребує впровадження сучасних методів картографічного моделювання. В матеріалах викладено комплексний науково-практичний інструментарій, який поєднує картографічні, математичні та геоінформаційні методи. Центральним елементом є визначення інтегрального показника радіоекологічної критичності територій. До нього входять: гідрографічні умови, морфологічні характеристики рельєфу, інтенсивність акумуляції стоку, тип ґрунтового покриву, рівень забруднення цезієм-137, структура землекористування та дозове навантаження на населення. Що дозволяє оцінювати поточний стан, але й виокремлювати найбільш уразливі зони для пріоритетного моніторингу. Важливим елементом є математичне моделювання винесення радіонуклідів з агроландшафтів. Практична реалізація методики здійснюється за допомогою геоінформаційних систем, зокрема QGIS, що забезпечує інтеграцію відкритих даних (OpenStreetMap, SRTM, кадастрові карти, супутникові знімки Copeopernicus). У результаті формується карта радіоекологічної критичності територій, яка виступає основою для планування заходів з реабілітації та безпечного використання земель. Таким чином, методичні рекомендації є важливим внеском у вдосконалення системи екологічного моніторингу. Вони дають можливість здійснювати науково обґрунтоване управління агроландшафтами, прогнозувати зміни радіаційної ситуації та забезпечувати збалансоване поєднання екологічної безпеки й аграрного виробництва. Опис продукції Автори роботи Барановська Наталія Анатоліївна Кучма Тетяна Леонідівна Райчук Людмила Анатоліївна Уманський Микола Степанович Чоботько Григорій Михайлович Швиденко Ірина Костянтинівна Додано в НРАТ 2025-09-17 Закрити