Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U004579, (0125U003279) , Науково-дослідна робота Назва роботи Оцінка впливу радіонуклідного забруднення на геноми окуня та плітки на основі чутливих генетичних маркерів Назва етапу роботи Виконання гідрохімічних, радіометричних та дозіметричних досліджень Керівник роботи Гудков Дмитро Ігорович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 12-12-2025 Організація виконавець Інститут гідробіології Національної академії наук України Опис роботи Оцінка впливу тривалого радіаційного опромінення на виникнення дозозалежних модифікацій геномів у популяціях окуня і плотви та їх порівняння з рибами референтних водойм Опис етапу Проведений осінній експедиційний виїзд на полігонні водойми, розташовані на території Чорнобильської зони відчуження, а також за її межами – на референтні водойми з низьким фоновим рівнем радіонуклідного забруднення. Здійснені польові та лабораторні гідрохімічні та гідрофізичні дослідження якості водного середовища. Загалом було відібрано близько 120 проб компонентів водного середовища для радіохімічного та спектрометричного визначення питомої активності радіонуклідів. Також відібрано близько 200 проб тканин риб для подальшого аналізу в лабораторії екологічної генетики Інституту біології Латвійського університету. Визначена питома активність головних дозоутворювальних радіонуклідів. Об’ємна активність розчиненого у воді 90Sr у досліджених заплавних водоймах зони відчуження була в межах 0,7–81 Бк/л, а 137Cs – 0,3–3,2 Бк/л з найвищими значеннями в оз. Глибоке, а найменшими – в Янівському затоні. Середня питома активність 90Sr в рибі заплавних водойм Зони відчуження у продовж періоду досліджень реєстрували в діапазоні 238–19221 Бк/кг, а 137Cs – 289–5053 Бк/кг. Найвищі значення питомої активності радіонуклідів були відмічені в рибі оз. Глибоке, а найнижчі – у південно-західній частині колишньої акваторії водойми-охолоджувача ЧАЕС. Потужність поглиненої дози за рахунок внутрішніх джерел опромінення становила для плітки та окуня оз. Глибоке – 305 та 270, чотирьох залишкових частин водойми-охолоджувача ЧАЕС – 4,7–20,1 та 8,5–17,7, Янівського затону – 28,2 та 18,7, р. Прип’ять – близько 0,9 та 0,7 мкГр/доба. Здійснений морфо-метричний аналіз риб показав, що плітка звичайна у водоймах Чорнобильської зони відчуження відрізнялась неоднорідним темпом росту та наявністю тугорослих особин у стаді. У найбільш забрудненому серед досліджених озер відмічене значне переважання самиць плітки у нерестовому стаді (1,0 до 5,5). Опис продукції Автори роботи Гудков Дмитро Ігорович Беляєв Володимир Володимирович Пришляк Сергій Петрович Меньковська Марія Олександрівна Марущак Ірина Володимирівна Додано в НРАТ 2025-12-12 Закрити