Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0225U005301, (0124U000112) , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробити заходи з підвищення та охорони родючості осушуваних ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтів шляхом оптимізації структурно-агрегатного стану за тривалого агрогенного навантаження і змін клімату в умовах Карпатського регіону Назва етапу роботи Розробити заходи з підвищення та охорони родючості осушуваних ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтів шляхом оптимізації структурно-агрегатного стану за тривалого агрогенного навантаження і змін клімату в умовах Карпатського регіону Керівник роботи Гавришко Олег Степанович, Кандидат сільськогосподарських наук Дата реєстрації 30-12-2025 Організація виконавець Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України Опис роботи Дослідити шляхи оптимізації структурно-агрегатного та мікроагрегатного складу осушуваних ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтів за довготривалого агрогенного навантаження і змін клімату для підвищення їх родючості та збереження стійкості агроекосистем у воєнний та післявоєнний періоди. Опис етапу Вперше в умовах Карпатського регіону на базі тривалого стаціонарного досліду (1965 р.) за сухого просіювання орного (0-20 см) шару ґрунту встановлено, що у всіх системах удобрення переважає брилувата і грудкувата фракція (>10 мм). Значних змін у відсотковому вмісті сухих агрономічно-цінних агрегатів розміром 1-5 мм за того чи іншого навантаження – не спостерігається (<25 %). За мокрого просіювання доведено істотний вплив фактору “Добрива” (Fфакт. 2,900 > Fтеор. 2,3223) на оптимізацію параметрів структурно-агрегатного стану. Так, внесення по окремо в ґрунт вапна (1,0 н за Нг), гною (10 т/га сівозмінної площі) і повної дози мінеральних добрив (N65P68K68), сприяє утворенню в ньому відмінної водостійкості, а при систематичному застосуванні органо-мінеральних добрив і вапна (1,0 н за Нг), кількість водостійких агрегатів помітно зростає (з 74 до 88 %), що характеризує структуру ґрунту як надмірно високу. Здійснено регресійні моделі, які підтвердили, що кожне збільшення P₂O₅ і K₂O на 1 мг/кг ґрунту (незалежно від системи удобрення та використання) знижує різницю просіювання (мокре–сухе) фракції <0,25 мм на 0,0865 % та 0,1284 % відповідно (R² ≥ 0,82–0,89; p < 0,05). Встановлено, що тривале застосування 10 т/га сівозмінної площі гною на початку XII ротації чотирипільної сівозміни суттєво покращило мікроагрегатну структуру ґрунту. При цьому зросла частка крупних агрегатів (1-0,25 мм) і знизилась сума над дрібних фракцій (<0,01 мм), тоді як саме інтенсивне мінеральне удобрення (N65P68K68), навпаки призводить до різкого зменшення середньої фракції 0,25-0,05 мм з відповідним наростанням дрібніших фракції 0,05-0,01 мм; застосування 1,0 н CaCO3 за Нг дає помірні зміни, а найдрібніші часточки (0,01-0,005 мм і 0,005-0,001 і <0,001 мм) зазнали мінімальних змін. Опис продукції Автори роботи Партика Тетяна Володимирівна Оліфір Юрій Миколайович Ващишин Оксана Петрівна Соханчак Марія Мирославівна Гавришко Світлана Андріївна Додано в НРАТ 2025-12-30 Закрити