Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0302U005226, 0101U002778 , Науково-дослідна робота Назва роботи Моніторинг сонячної активності. Дослідження хромосфери та фотосфери Сонця Назва етапу роботи Служба Сонця. Дослідження Сонячної хромосфери в лінії D3HeI Керівник роботи Акімов Л., Дата реєстрації 22-04-2002 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу Об'єктом дослідження є Сонце. Метою роботи є одержання нових даних про сонячну активність, вивчення особливостей 23 циклу активності, дослідження механізму випромінювання гелію в нижній хромосфері, одержання даних про морфологію та динаміку окремих активних явищ за спостереженнями в лінії Не1 1083 нм. Проведені спостереження сонячної активності за програмами Міжнародної мережі Служби Сонця в лінії Н(альфа). Проаналізовано розвиток сонячної активності за спалаховими індексами в оптичному та рентгенівському діапазонах у 23 циклі активності. Показано, що на фазі зростання більш активною була північна півкуля Сонця, а різниця між східною та західною півкулями була несуттєвою. Виявлено, що локальні максимуми обох індексів співпадають не завжди, коефіцієнт кореляції між їх середньомісячними значеннями складав близько 80%. За картами поверхневої яскравості хромосфери в лінії D3 He1, побудованими за матеріалами 2-х затемнень, досліджені структурні особливості та характер розподілу інтенсивностей гелієвої хромосфери на різних фазах циклу сонячної активності. Показано, що корональне рентгенівське випромінювання з довжинами хвиль < 6 нм може дістатися висот температурного мінімуму. Запропонований механізм принципово пояснює одержані із спостережень затемнень дані про особливості випромінювання гелію у шарі температурного мінімуму. Досліджено морфологічний та енергетичний розвиток спалаху 2N/M5.5 27.08.99 р. та еруптивного протуберанця (ЕП) 18.09.95 р. за серіями зображень в інфрачервоній лінії Не1 1083 нм. Проведено співставлення гелієвих зображень цих явищ з картами магнітних полів, зображеннями в м'якому рентгенівському випромінюванні та лінії Н(альфа). Показано, що в обох явищах енергія виділялася неодноразово в різних місцях активних областей, оцінено кількісно значення виділеної енергії. Виявлено, що більшість місць підвищеного гелієвого випромінювання у спалаху та ЕП пов'язані зі збудженими корональними петлями. Це свідчить про визначальну роль коронального випромінювання у збудженні гелію в цих активних явищах. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити