Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0304U004110, 0103U004281 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження екстрацелюлярних ферментів фітопатогенів і їх ролі у формуванні рослинного імунітету Назва етапу роботи Виділити основні фракції екстрацелюлярних ферментів фітопатогенів, дослідити їх біохімічні властивості, визначити рівень стійкості сортів ячменя до використання ізолятів патогенів Керівник роботи Божков А.І., Дата реєстрації 20-03-2004 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу . Об'єктами дослідження були міцеліальні гриби родів Pleurotus Jacq., Chaetomium Kunze, Trichoderma Pers., кореневі екзометаболіти пшениці "Донецька-49 ", галофільні бактерії, що було виділено з лабораторної культури одноклітинної водорості Dunaliella viridis Teod., а також культури трьох видів роду Dunaliella Teod. Мета роботи полягала в наступному: підібрати умови для максимального накопичення біомаси міцеліальних грибів Trichoderma viride Pers. et. Harz., Chaetomium globossum Kunze, Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kumm. та дослідити гідролітичну активність позаклітинних ферментів Ch. globossum та T. viride; визначити закономірності екскреції кореневих екзометаболітів паростків пшениці "Донецька-49"; визначити динаміку росту галофільних бактерій в культурі водорості D. viridis і на різних синтетичних середовищах, визначити вміст білків, ліпідів і пігментів в біомасі бактерій на культуральних середовищах різного складу; визначити вплив різних концентрацій іонів сірчанокислої міді на динаміку росту і склад біомаси галофільних бактерій, описати видові особливості каротиногенезу в трьох видів водоростей роду Dunaliella, визначити динаміку, внутрішньоклітинну локалізацію та оборотність або необоротність накопичення b-каротину в процесі культивування водоростей в умовах індукції каротиногенезу. У процесі роботи вивчалися: динаміка накопичення біомаси грибів на середовищах різного складу; активність позаклітинних ферментів грибів при культивуванні на середовищах з різними джерелами вуглецю; якісний і кількісний склад кореневих екзометаболітів паростків пшениці 1, 2 і 3-добового віку за різних схем збору екзометаболітів; накопичення ліпідів, білків, пігментів в біомасі бактерій в культурах різного віку; вплив солоності середовища (концентрації NaCl) і концентрації іонів сірчанокислої міді на накопичення пігментів, білків і ліпідів в біомасі бактерій; накопичення b-каротина в клітинах 3 видів Dunaliella та динаміку вмісту b-каротина в клітинах та субклітинних фракціях D. bardawil в умовах індукції та після переведення в стандартні умови культивування. Було встановлено, що накопичення біомаси P. ostreatus, Ch. globossum, T. viride залежить від складу живільного середовища. Застосування двохетапної системи культивування не дозволяє підвищити кількість біомаси грибів та вихід білку на одиницю біомаси, але спостерігається активація ферментних систем. Якісний і кількісний склад кореневих екзометаболітів пшениці "Донецька- 49" характеризується певною віковою залежністю. Видалення екзометаболітів з різосфери ініціює додаткову екскрецію екзометаболітів в різосферу. Системи екскреції білків, вуглеводів і ліпідів функціонують автономно. Пасажі виділених з культури зеленої водорості D. viridis гіпергалинних бактерій на звичайні мінеральні середовища з низьким вмістом солей призводили до втрати пігментації і солестійкості бактерій. Культивування бактерій на середовищі із н-алканами і високим вмістом NaCl приводило до накопичення нейтральних ліпідів і пігментів в клітинах бактерій. Виділені бактерії характеризувалися високою толерантністю до іонів міді. Освітленість 8 клк, температура 38-40°C, підвищення концентрації клітин до 5 млн. в 1 мл культуральної рідині 3-4 тижневої культури протягом 2 діб призводили до інгібування росту культури D. bardawil і збільшенню вмісту b-каротина в клітинах в 3 рази в порівнянні з початковим рівнем. Переведення культури в стандартні умови культивування (освітленість 6,5 клк, температура 38-40°C, концентрація 1 млн. клітин в свіжому культуральному середовищі) спочатку (через півгодини) приводило до зниження вмісту b-каротина в клітинах до початкового рівня, а потім (через 1 добу) - до відновлення здатності клітин до поділу. Накопичення b-каротина в клітині і виявлена оборотність цього процесу були пов'язані зі зміненням вмісту b-каротина у фракції цитозолю. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити