Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0305U003167, 0104U003631 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробка нових програм терапії гострих лейкемій та мієлодиспластичного синдрому у хворих, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, з урахуванням їх молекулярно-генетичних даних та множинної медикаментозної резистентності Назва етапу роботи Оцінити клініко-морфологічні, цитогенетичні та молекулярні особливості гострих лейкемій та мієлодиспластичних синдромів у хворих, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Керівник роботи Бебешко Володимир Григорович, Доктор медичних наук Дата реєстрації 23-02-2005 Організація виконавець Науковий центр радіаційної медицини АМН України Опис етапу Об'єкт досліджень: пацієнти з гострими лейкеміями ( ГЛ ) та мієлодиспластичним синдромом (МДС) , які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС. Мета роботи: Розробити диференційовані підходи до лікування хворих на гострі лейкемії та мієлодиспластичні синдроми у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на основі виявлених молекулярно-генетичних особливостей та множинної медикаментозної резистентності. Методи дослідження: клінічні, морфологічні, гістологічні, цитогенетичні, молекулярні, імунологічні та математичні. Обстежено 46 осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, із них 35 дорослих з гострими лейкеміями (15 з ГЛЛ та 20 з ГМЛ) та 11 пацієнтів з МДС (8 - з рефрактерною анемією (РА), 3 - з некласифікованим варіантом МДС (МДС-Н). Групу порівняння склали 23 пацієнти (12 з ГЛЛ, 8 з ГМЛ та 3 з МДС), що не зазнали впливу негативних факторів Чорнобильської катастрофи. Попередні результати НДР свідчать, що для радіаційно-асоційованих ГЛ частіше визначаються фактори несприятливого прогнозу перебігу захворювання (приєднання інфекційного процесу під час маніфестації захворювання, неможливість проведення інтенсивної хіміотерапії). Наявність мутації гену р53 вимагає застосування більш агресивних програм терапії з використанням трансплантації алогенних та аутологічних стовбурових гемопоетичних клітин. Отримані дані можуть дати основу для виділення радіаційно-індукованих і радіаційно-асоційованих випадків захворювання в окрему класифікаційну категорію та внести уточнення в існуючу класифікацію ГМЛ. Використання аміфостіну після проведення курсів індукції ремісії при ГЛ сприяє прискоренню відновлення гранулопоезу та зниженню ризику розвитку у хворих інфекційних ускладнень. Аміфостін призводить до становлення більш ефективного гранулопоезу при МДС. Під час проведення цитогенетичних досліджень не було виявлено хромосомних аномалій, притаманних для радіоіндукованих гострих лейкемій та мієлодиспластичного синдрому. Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити