Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0307U003217, 0106U002359 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробити нові підходи до підвищення ефективності реабілітації учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які перенесли інфаркт міокарда Назва етапу роботи Створити автоматизовану інформаційну базу даних учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які перенесли інфаркт міокарда Керівник роботи Хомазюк Інна Миколаївна, Дата реєстрації 05-02-2007 Організація виконавець Науковий центр радіаційної медицини АМН України Опис етапу Об'єкт дослідження: 353 учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) критичного періоду 1986-1987 рр., в тому числі 173, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ). Мета роботи: Створити автоматизовану інформаційну базу даних учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які перенесли ІМ, визначити закономірні для них зміни, що передують розвитку ІМ, особливості його перебігу, вплив на працездатність для розробки нових підходів до підвищення ефективності реабілітації. Методи дослідження: клінічні, аналіз радіаційного впливу, інших факторів ризику, тонометрія, добове моніторування ЕКГ, ехо- та допплеркардіогрфічні дослідження, велоергометрія. Результати: Визначено що у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда (Q-ІМ), доза зовнішнього опромінення частіше переважала 25 сЗв, 89,9 % з них працювали з 1986 р. в основному в режимі вахтового методу. Інтегральний показник негативних спогадів про події Чорнобильської катастрофи у них залишався високим, чому сприяли впевненість, що усі їххвороби обумовлені аварією на Чорнобильській АЕС, тривога щодо вирішення проблем соціального захисту та інші. Розвитку ІМ в учасників ЛНК передували традиційні фактори ризику. Хоча б один із них встановлено у 96 %, 3 і більше - у 46,6 %. Частіше це були підвищений рівень артеріального тиску (78 %), куріння (64 %), обтяжена спадковість, надлишкова маса тіла (33,9 %). Відзначено, що рання постінфарктна стенокардія значно погіршує прогноз, сприяє дестабілізації захворювання. Встановлено більшу тривалість та глибину депресії сегменту ST за добу, порушення ритму серця, зростання частоти ізольованих, парних шлуночкових та надшлуночкових екстрасистол при Q-ІМ. Подальший перебіг ІМ визначало постінфарктне ремоделювання серця. Збільшення маси міокарду переважно відбувалось не за рахунок м'язової маси, а за рахунок розширення порожнини лівого шлуночка. Порушення регуляторної діяльності серця при ІМ характеризувалось зменшенням статистичних і спектральних показників варіабельності серцевого ритму, парасимпатичної активності. Постінфарктна стенокардія, епізоди ішемії міокарда, ремоделювання структур і функцій серця були основними факторами обмеження толерантності до фізичного навантаження при Q-ІМ. З урахуванням особливостей розвитку ІМ, загального ризику сформовано групи хворих для тривалого проведення реабілітації на наступних етапах розробки. Ефективність: Визначення закономірних змін, що передують розвитку ІМ в учасників ЛНК, особливостей його перебігу, дозволять оптимізувати систему їх реабілітації, що сприятиме зменшенню ризику повторних інфарктів міокарда, серцевої недостатності, тривалості госпіталізації, збереженню працездатності Опис продукції Автори роботи Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити