Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0315U005085, 0115U005596 , Науково-дослідна робота Назва роботи Встановити роль компонентів жасмонатного і саліцилатного сигналінгу в адаптації рослин до дії абіотичних стресорів Назва етапу роботи Встановити роль компонентів жасмонатного і саліцилатного сигналінгу в адаптації рослин до дії абіотичних стресорів Керівник роботи Колупаєв Юрій Євгенович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 16-12-2015 Організація виконавець Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва Опис етапу Досліджували участь оксиду азоту як сигнального посередника у процесах індукування теплостійкості рослин пшениці (Triticum aestivum L.) на ранніх стадіях розвитку дією екзогенних жасмонової (ЖАК) і саліцилової (СК) кислот. Встановлено ефект транзиторного підвищення вмісту оксиду азоту у коренях проростків за їх обробки ЖАК і СК, який усувався дією антиоксиданту диметилтіосечовини (ДМТС), а отже був залежним від утворення активних форм кисню. Ефект індукування стійкості рослин ЖАК і СК нівелювався попередньою обробкою антиоксидантом ДМТС, скавенжером NO PTIO (2-phenyl-4,4,5,5-tetramethylimidazoline-1-oxyl-3-oxide) та інгібітором NO-синтази L-NAME (NG-nitro-L-arginine methyl ester). Зроблено висновок про роль NO і пероксиду водню в процесах ЖАК- і СК-індукованого розвитку теплостійкості проростків пшениці. Порівнювали реакцію на сольовий стрес рослин арабідопсису (Arabidopsis thaliana L.) дикого типу (Col-0), мутантів за жасмонатним сигналінгом (jin1) і трансформованих геном бактеріальної саліцилатгідроксилази (NahG), які відрізняються низьким вмістом саліцилової кислоти. Ріст рослин дикого типу після сольового стресу помірно пригнічувався, ріст мутантів jin1 гальмувався більш істотно, а вплив NaCl на ріст трансформантів NahG був слабо вираженим. Зроблено висновок про відмінності у внеску низькомолекулярних захисних сполук (проліну, цукрів, антоціанів і флавоноїдів) в адаптацію до сольового стресу рослин арабідопсису дикого типу, мутантів за жасмонатним сигналінгом (jin1) і трансформованих геном бактеріальної саліцилатгідроксилази. Досліджували вплив обприскування розчинами ЖАК на посухостійкість рослин ячменю (Hordeum vulgare L.) в ґрунтовій культурі, їх продуктивність в умовах модельного польового досліду і стійкість до грибних інфекцій. Обробка рослин ЖАК частково знімала спричинюваний посухою ефект інгібування росту і зменшувала вододефіцит. В умовах нормального зволоження обробка ЖАК зменшувала кількість рослин, уражених збудниками кореневих гнилей. Під впливом ЖАК в оптимальних концентраціях в умовах польового досліду збільшувалася загальна біомаса надземної частини рослин і маса зерна, уповільнювався розвиток темно-бурої плямистості. Опис продукції У результаті виконання проекту досліджено внесок саліцилатного і жасмонатного сигналінгу в процеси адаптації рослин до дії абіотичних стресорів, встановлено значення саліцилової і жасмонової кислот в індукуванні універсальних протекторних систем рослин - активації антиоксидантних ферментів, накопиченні поліфукнціональних протекторів (проліну, флавоноїдів, у т.ч. антоціанів та ін.). Отримано нові відомості про роль саліцилату і жасмонату в адаптації рослин на дію абіотичних стресорів, а також особливості трансдукції сигналів цих фітогормонів в генетичний апарат рослинних клітин. Автори роботи Карпець Юрій Вікторович Лугова Ганна Арнольдівна Обозний Олександр Іванович Фірсова Катерина Миколаївна Швиденко Микола Володимирович Ястреб Тетяна Олегівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити