Реєстраційний номер
0403U001861, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
30-05-2003
Статус
Захищена
Назва роботи
L-аргінін та сполуки оксиду азоту. Теоретичні та практичні аспекти їх використання
Здобувач
Кіселик Ігор Олексійович,
Керівник Шевченко Леонід Юрієвич
Опонент Андрейчин Михайло Антонович
Опонент Дикий Богдан Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського
Опис
У дисертації викладені результати клініко-біохімічних досліджень 206 хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити різної етіології. Встановлено, що у цих хворих значно підвищується вміст L-аргініну та азотистих сполук (NO2, NO2- та NO3-) в крові. При гострому перебігу вірусних гепатитів спостерігались високі значення L-аргініну в сироватці хворих. При доброякісному перебігу ВГ, особливо це стосується ГА, його показники швидко нормалізувались. При гострому ГВ спостерігалось значніше, ніж при ГА, підвищення рівнів L-аргініну на початку хвороби та їх відхилення від норми в час виписки із стаціонару. При гострому ГС рівні L-аргініну були незначно вищими ніж при ГВ і практично не змінювались вподовж усього гострого періоду. Виявлено, що рівень NO2- в цільній крові хворих на гострі гепатити А, В та С при госпіталізації перевищував показники здорових осіб у 2-3 рази. В сироватках рывнь NO2 перевищував норму у 5-6,5 разів. У хворих на ГА, і меншою мірою на ГВ, на момент виписки цей показник наближався до норми, тоді як при гострому ГС практично не зменшувався. Вміст NO3- в цільній крові хворих на гострі гепатити А, В та С при госпіталізації перевищував показники контрольної групи в 2,5-3 рази. При обстеженні хворих на хронічні ГВ, ГС та гепатити-мікст (ГВ+ГС) встановлено, що всі показники (L-аргінін та азотисті сполуки) практично у всіх обстежених перевищували норму, і лікування в стаціонарі особливо не впливало на їх рівень. Одержані результати дозволяють стверджувати, що рівень і динаміка L-аргініну та сполук оксиду азоту при гострих вірусних гепатитах залежать від етіології хвороби, а не від важкості та тривалості перебігу. Результати їх визначення можуть бути додатковим критерієм адекватності імунної та інтерферонової відповіді на вірусну репродукцію та допоміжним тестом оцінки ефективності терапії інтерфероногенами.
Дата реєстрації
2003-06-04
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30
