Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0407U004787, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 30-10-2007 Статус Запланована Назва роботи Дослідження механізмів загибелі неонатальних кардіоміоцитів щура в культурі при моделюванні аноксії-реоксигенації: роль протеасомного протеолізу Здобувач Нагібін Василь Сергійович, Керівник Мойбенко Олексій Олексійович Опонент Маньковська Іріна Микитівна Опонент Братусь Віктор Васильович Опис Дисертація присвячена вивченню механізмів загибелі кардіоміоцитів в культурі при моделюванні аноксії-реоксигенації та методам попередження цієї загибелі, зокрема явищам ендогенної кардіопротекції. Встановлено, що при відтворенні аноксії-реоксигенації на культурі неонатальних кардіоміоцитів вібувається загибель цих клітин як шляхом некрозу, так і запрограмованими шляхами загибелі клітин: апоптозом та аутофагічною клітинною смертю. Намагання зменшити пошкодження міокарду за рахунок попередження саме запрограмованих варіантів загибелі кардіоміоцитів призводить до значного підвищення некротичних клітин і, вірогідно, не є перспективним напрямком в кардіопротекції. Нами вперше показане зменшення всіх трьох видів протеолітичної активності протеасоми (трипсиноподібна, хімотрипсиноподібна та пептидилглутаміл пептидгідролазна) при аноксії та їх неповне відновлення при реоксигенації. Застосування інгібіторів протеасоми (класто-лактацистін бета-лактон та MG-132) на культурі клітин дозволило встановити, що пригнічення активності цього фермента веде до загибелі клітин переважно шляхом апоптозу та аутофагічної клітинної смерті. Доведена роль протеасоми і в розвитку таких явищ ендогенної кардіопротекції, як пре кондиціонування та пост кондиціонування. Зокрема за допомогою малих доз протеасомних інгібіторів вдалося відтворити позитивні ефекти цих явищ по попередженню апоптозу та некрозу в культурі при моделюванні аноксії-реоксигенації. Крім того нами вперше розроблена методика відтворення явища ішемічного пост кондиціонування на культурі клітин. Досліджено нові властивості такого відомого кардіопротектора, як біофлавоноїд кверцетин та його водорозчинна форма "Корвітин". Зокрема доведено, що він володіє здатністю пригнічувати активність протеасоми, і поруч із специфічними протеасомними інгібіторами здатен відтворювати явища ендогенної кардіопротекції. Дата реєстрації 2007-10-30 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити