Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0408U004549, Кандидатська дисертація На здобуття к.і.н. Дата захисту 23-10-2008 Статус Запланована Назва роботи Кирилична рукописна книга XVI ст. в історико-культурному процесі в Україні Здобувач Кольбух Марія Михайлівна, Керівник Дубровіна Любов Андріївна Опонент Омельчук Володимир Юхимович Опонент Старков Валерій Андрійович Опис Об'єктом дослідження дисертації є 303 КРК та фрагменти кодексів XVI ст., більшість з яких були створені та побутували у західному регіоні України, а тепер зберігаються у ВР ЛННБУС. Основна мета роботи - визначення характерних рис КРК XVI ст. в Україні та її місця в історії культурного процесу на основі комплексного історико-книгознавчого дослідження із застосуванням методів спеціальних історичних дисциплін, зокрема кодикології, кодикографії, текстології, філігранології та інших допоміжних дисциплін. Наукова новизна дисертації полягає у виявленні та атрибутуванні усіх КРК XVI ст., що зберігаються у ВР ЛННБУС; встановленні та уточненні їх назв, датування, змісту, осіб переписувачів та власників книг, локалізації, мовних редакцій; визначенні особливостей репертуару КРК XVI ст. у контексті рукописно-книжкової культури України; дослідженні історії формування збірок і колекцій КРК, що зберігаються в ЛННБУС. У роботі використано принцип історизму та загальнонаукові методи - порівняльно-історичний, хронологічний, статистичний, структурно-функціонального аналізу, а також спеціальні - кодикологічний, джерелознавчий, текстологічний та палеографічний із залученням літературознавчого та мовознавчого аналізу КРК. Результати дослідження є новим знанням для подальшого об'єктивного дослідження процесів історичного розвитку української книги, писемної культури України, що може бути використаним при підготовці відповідних вузівських курсів та спецкурсів з книгознавства та бібліографознавства. Вони стануть у пригоді при створенні праць з історії мови та літератури, палеографії, текстології, історії українського народу та його духовної культури. Практичне значення узагальнено також в опублікованому дисертантом у співавторстві науковому каталозі "Кириличні рукописні книги у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України: каталог. Т. 1: XI-XVI ст.". У дисертації комплексно досліджено історію формування зібрання кириличних рукописних книг відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, основа якого створена зі збірок та колекцій провідних бібліотек наукових, культурно-освітніх, релігійних установ та товариств м. Львова, що функціонували у XIX - першій половині XX ст. (до 1939 р.), - Наукового товариства імені Шевченка, Народного дому, Центрального василіанського архіву і бібліотеки, Інституту ім. Оссолінських, Бібліотеки фундації Віктора Баворовського, "Студіону", Богословської академії, сформованої зі збірок Богословського наукового товариства та Греко-католицької духовної семінарії. Невелику частину кириличних рукописних книг було придбано бібліотекою. Вони ввійшли у фонди під назвами окремих надходжень та рукописних книг і фрагментів. Найдавнішими збірками кириличних рукописних книг, що увійшли до філії Бібліотеки Академії наук УРСР, тепер Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, є збірки галицьких василіанських монастирів, окремі з яких виникли ще у XIII-XV cт. - львівські монастирі св. Юрія та Онуфрія, Городиський, Добромильський, Лаврівський, Спаський та Унівський, інші засновані у XVI-XVIII ст. - Жовківський, Крехівський, Кристинопільський, Підгорецький та ін. Вони надійшли у до відділу рукописів бібліотеки у 1946 р. зі створеного на початку XX ст. на основі бібліотеки Святоонуфріївського монастиря у Львові Центрального василіанського архіву і бібліотеки, куди за постановою Кристинопільського собору 1909 р. на зберігання у 20-х рр. XX ст. було передано найцінніші книги та документи з галицьких василіанських монастирів. Бібліотеки українських наукових, культурно-освітніх та релігійних установ м. Львова, що з 1940 р. належать Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, формували свої збірки кириличних рукописних книг передусім із пожертв громадськості, а також купівлі та книгообміну, невдовзі ж після заснування установ: Народний дім (1849 р.), Наукове товариство імені Шевченка (1892 р.), "Студіон" (1909 р.), Богословська академія у Львові (1928 р.). Надзвичайно цінну колекцію у монастирях і церквах Галичини, Буковини, Закарпаття придбав церковний та політичний діяч Антоній Петрушевич (1821-1913), основну частину якої у 1885 р. заповів Народному дому, звідки надійшла до відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Польські бібліотеки м. Львова - Національного закладу ім. Оссолінських у Львові, Віктора Баворовського, Ґвальберта Павліковського переважно купували кириличні рукописні книги для поповнення своїх рукописних збірок. Більшість пам'яток, що складають зібрання кириличних рукописних книг відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, походять із церков та монастирів Львівської та Перемишльської єпархій. Зібрання бібліотеки репрезентує й інші регіони України - Буковину, Волинь, Київщину, Закарпаття, південь України, тут є також книги болгарського (XIV ст.), сербського, молдавського та російського походження. Чисельно, у порівнянні з попередніми сторіччями, кириличними рукописними книгами представлено XVI ст. Це пов'язано із активізацією діючих книгописних осередків при монастирях, церквах, єпископських домах та створенням нових. Проведено атрибуцію та науковий опис кириличних рукописних книг XVI ст. з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, встановлено історію їх створення та побутування. Визначено репертуар та жанрові особливості української книжності XVI ст.: виникнення й поширення нового типу книг - Євангелій учительних, написаних староукраїнською мовою, і перших перекладів біблійних книг, апокрифічної літератури національною мовою, що обумовлено як процесом національного самовизначення, так і загальноєвропейським реформаційним рухом; значне поширення літератури повчального змісту у зв'язку з ростом освітнього процесу; поширення із другої половини XVI в. нових церковнослов'янських перекладів отців церкви, створених на Волині в літературно-перекладацькому гуртку князя Андрія Курбського, і полемічної літератури з метою зміцнення позицій православ'я; збагачення корпусу пам'яток під впливом друкованих чеських і польських переробок та власної друкованої книги; розширення репертуару світської кириличної книги за рахунок створення списків Литовських Статутів, написаних староукраїнською мовою; стильове оновлення наприкінці XVI - початку XVII ст. нотолінійних Ірмолоїв під впливом західноєвропейської гимнографічної книги; стабілізація текстів богослужбових книг, що завершилася наприкінці століття у зв'язку з появою перших друкованих видань; поступовий, із другої половини XVI cт., вихід з ужитку призначених для богослужіння апракосних Апостолів і Євангелій; взаємовплив рукописної й стародрукованої книги. Ключові слова - кирилична рукописна книга, збірки та колекції рукописних книг, жанри рукописної книжності, побутування рукописних пам'яток, кодикологія. Дата реєстрації 2008-10-23 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити