Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0409U001252, Кандидатська дисертація На здобуття к.ю.н. Дата захисту 14-03-2009 Статус Запланована Назва роботи Просторове буття сучасної держави Здобувач Долматов Іван Володимирович, Керівник Дудченко В.В. Опонент Козюбра М.І. Опонент Матвєєва Л.Г. Опис У дисертації вперше у вітчизняному правознавстві комплексно досліджуються проблеми просторового буття держави шляхом об’єднання питань поняття державної території та її правових властивостей, надано геополітичну оцінку території як стратегічного потенціалу держави, надано аналіз просторової організації державної влади сучасного суспільства, представлено тенденції регіоналізації й централізації у справі вдосконалювання державного устрою України. Новизна дисертаційного дослідження проявляється як в інтерпретації ролі державної території для існування сучасної держави, так і в пропозиції щодо введення специфічного поняття “державний простір”. Уперше надано визначення державного простору, що обумовлюється не тільки державною територією, але й всією сукупністю державних подій, що розгортаються у відносинах з прикордонними (суміжними) державами; державами, в яких є в наявності економічні, політичні й культурні інтереси, а також транснаціональними корпораціями, міжнародними й регіоналістичними організаціями йіншими суб’єктами, з якими вибудовуються державні відносини. На теоретико-правовому рівні розглянуто проблему виникнення “віртуальних держав” і показано, що відсутність у них території як елементу організації є основним запереченням проти можливості визнання їх державними утвореннями й суб’єктами міжнародного права. При розгляді ролі території для існування держави удосконалено класифікацію різновидів державної території шляхом виділення фактичної території й квазітериторії. Показано, що територія є просторовою межею дії державної влади, існування ж державної території пов’язане з установленням державних кордонів: вони є межами, в яких здійснюється державна влада і межовими знаками території, на якій проживає народ. Таким чином, кордон виявляється нерозривно пов’язаним з усіма трьома основними елементами держави – територією, народом і владою. Серед принципів нового підходу до вивчення кордонів визначаються: 1) ідея неможливості вивчення кордонів тільки на рівні однієї країни; 2) ідея неможливості вивчення кордонів у відриві від проблем ідентичності-самоідентифікації людини з певною соціальною або територіальною групою, насамперед етнічною. Дата реєстрації 2009-03-14 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити