Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0410U000213, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 26-11-2009 Статус Запланована Назва роботи Клініко-патогенетична характеристика пізнього епілептичного синдрому у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній єлектростанції Здобувач Кладієв Андрій Петрович, Керівник Мироненко Тетяна Василівна Опонент Зозуля Іван Савович Опонент Ніколенко Віктор Юрійович Опис Об'єкт дослідження - пізній епілептичний синдром у осіб, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції; мета - покращити діагностику та лікувальну тактику пізнього епілептичного синдрому у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, базуючись на вивченні особливостей нейрофізіологічних, нейровізуалізаційних, лабораторних змін; методи - клініко-неврологічні, лабораторні, нейрофізіологічні, нейровізуалізаційні, статистичні; новизна - вперше на підставі кореляційного аналізу при зіставленні клініко-неврологічних показників та даних інструментального дослідження встановлено діагностичні характеристики стану мозкового кровообігу і електрогенезу мозку при пізньому епілептичному синдромі, вперше у даної категорії хворих проаналізовано зв'язок з особливостями електролітного, енергетичного обмінів та вільнорадикального окислення ліпідів варіантів клінічного перебігу пізнього епілептичного синдрому, виявлено, що у них переважають судомні фокальні і генералізовані напади, доведено доцільність тривалого застосування комбінації антиконвульсантів і антиоксидантів; результати - на підставі досліджень встановлено, що пізній епісиндром, в структурі якого у ліквідаторів наслідків аварії переважають генералізовані судомні напади, виникає через 10±3,6 років після перебування на Чорнобильській електростанції, а його розвитку передують пароксизмальні вегетативні розлади; визначено суттєві зміни церебрального електрогенезу і мозкової гемодинаміки; у пацієнтів з декомпенсацією пізнього епісиндрому суттєво змінювалося співвідношення електролітів крові і стану вільнорадикального окислення; встановлено залежність морфо-структурних змін мозку від типу епінападів, взаємозв'язок енергетичного обміну та мозкової гемодинаміки; доведено, що гліатілін спільно з антиконвульсантами сприяє нівелюванню епінападів, зменшенню нейрондинамічних змін, відновленню лінійної швидкості кровообігу; впроваджено у практику неврологічних відділень Обласної клінічної лікарні і Обласної лікарні №2, Обласного психоневрологічного диспансеру, міських лікарень №7, №10 м. Луганська, а також у педагогічний процес Луганського медичного університету; галузь використання - лікувально-діагностичний процес неврологічних відділень, педагогічний процес кафедр неврології медичних навчальних закладів. Дата реєстрації 2009-11-26 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити