Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0411U003118, Кандидатська дисертація На здобуття к.е.н. Дата захисту 18-04-2011 Статус Запланована Назва роботи Зрушення у народжуваності: соціально-економічні чинники та можливості регулювання. Здобувач Крімер Борис Олександрович, Керівник Курило Ірина Олексіївна Опонент Садова Уляна Ярославівна Опонент Мельничук Дмитро Петрович Опис Об'єкт дослідження - зрушення у народжуваності та їх соціально-економічні чинники. Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних засад дослідження чинників зрушень у народжуваності, розкриття механізмів їх впливу на народжуваність в сучасних умовах та обґрунтування основних напрямів удосконалення політики сприяння дітородній активності населення в Україні. Методи дослідження. Дисертаційна робота виконана на методологічній основі, що включає комплекс фундаментальних, загальнонаукових і спеціальних методів пізнання досліджуваних явищ та процесів. Для встановлення закономірностей еволюції демографічних та соціально-економічних процесів використано історико-логічний метод. У дослідженні теоретичного підґрунтя реалізації сімейної політики широко застосовано системний підхід. Метод історичної аналогії використано для передбачення перспективних змін у перебігу демографічних процесів. Для опрацювання масиву статистичних даних з метою порівняльного аналізу народжуваності широко використовувалися методи аналізу й синтезу. Для дослідження змін у демографічних та соціально-економічних структурах використано методи аналізу рядів динаміки та структурних зрушень. Аналіз впливу окремих чинників на дітородну активність здійснювався за допомогою методів кореляційного аналізу та багатовимірного ранжування. Для наочної ілюстрації результатів дослідження та окремих емпіричних даних використано графічний метод. Проводився також соціологічний аналіз матеріалів анкетних опитувань. Викладені в дисертаційній роботі положення, висновки та рекомендації мають важливе наукове і практичне значення, сприяють зміцненню базису подальших досліджень чинників дітородної активності та сімейної політики. Теоретико-методичне значення дослідження полягає у побудові моделі сприятливості соціально-економічного середовища країни для народження дитини на основі врахування впливу основних соціально-економічних чинників, розширенні уявлень щодо змін у народжуваності в сучасних умовах під дією окремих соціальних та економічних чинників. Практичне значення наукових результатів дисертації полягає у формулюванні обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення національної сімейної політики. Найбільш суттєвими теоретичними та практичними результатами, що визначають новизну дисертаційного дослідження, є такі: вперше: - розроблено методологічний підхід до оцінки сприятливості соціально-економічного середовища для народження дитини, який базується на врахуванні впливу найбільш вагомих чинників дітородної активності і дає змогу здійснити комплексну порівняльну оцінку соціально-економічного середовища для народження дитини у різних країнах Європи; розвинуто: - категоріальний апарат дослідження чинників дітородної активності шляхом введення поняття "соціально-економічне середовище для народження дитини", що визначається як система умов і факторів, які впливають на прийняття рішення про народження дитини; - трактування закономірностей історичної еволюції дітородної активності населення в умовах атипового перебігу демографічного переходу, що полягають у: наявності типових для періодів соціальних катаклізмів і трансформацій етапів обвального тривалого падіння народжуваності з її подальшим компенсаційним приростом, що породжує ефект інстабільності вікової структури населення; конвергентності розвитку процесів народжуваності, яка на європейському просторі найчіткіше виявляється у межах груп країн, найбільш близьких за територіальним розташуванням, особливостями економічної й демографічної історії та за специфікою інституціональних умов; - тлумачення змісту поняття "сімейна політика" через застосування багаторівневого підходу (широкого та вузького) до її визначення. При цьому "сімейна політика" у вузькому розумінні визначається як сукупність цілеспрямованих впливів щодо існуючих в суспільстві відносин з метою забезпечення виконання сім'єю своєї відтворювальної функції; доповнено: - методологічні підходи до дослідження чинників зрушень у народжуваності, що, на відміну від існуючих, ґрунтуються на аналізі окремих чинників у контексті можливостей впливу на них засобами сімейної політики; - уявлення про сучасну специфіку впливу на народжуваність соціально-економічних чинників: обґрунтовано позитивний вплив продуктивної зайнятості на народжуваність за умови, якщо інституціональна модель соціуму максимально сприяє поєднанню зайнятості жінок з материнством; - уявлення щодо взаємозв'язків сімейної політики та процесів народжуваності на основі узагальнення новітнього досвіду та оцінки результатів політики сприяння народжуваності в Україні. Встановлено, що активізація пронаталістської політики в Україні справила незначний позитивний ефект на перебіг процесів народжуваності; - практичні рекомендації щодо вдосконалення і розвитку політики сприяння народжуваності в Україні, що ґрунтуються на використанні позитивного європейського досвіду. Пропозиції дисертанта, викладені в роботі, підтверджуються впровадженням у практичну діяльність Департаменту сімейної і гендерної політики та оздоровлення Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту при підготовці аналітичних матеріалів, виступів, доповідей, що розроблялись для формування засад державної соціальної політики (довідка № 4/4421 від 22.04.2010 р.), Департаменту статистики населення та адміністративно-територіального устрою Державного комітету статистики України при удосконаленні статистичного обліку народжуваності в Україні (довідка № 10/1-16/302 від 27.05.2010 р.). Матеріали дослідження було використано при викладанні курсу "Демографія" студентам спеціальності "Економічна теорія" факультету економічних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" (довідка № 105 від 22.04.2010 р.). Дата реєстрації 2011-04-18 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити