Search academic texts

Information × Registration Number 0413U001416, Candidate dissertation Status к.мед.н. Date 26-02-2013 popup.evolution o Title The choice of methods of operative treatment of patients with the damage and obstruction of ureter's pelvic department. Author Semaniv Oleg Myroslavovych, popup.head Ukhal Mykhajlo Ivanovych popup.opponent Саричев Леонід Петрович popup.opponent Григоренко В'ячеслав Миколайович Description В дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі урології - підвищення ефективності лікування хворих з одно- і двобічними пошкодженнями та первинною і вторинною обструкцією тазового відділу сечоводу шляхом раціонального вибору хірургічного втручання та вдосконалення відомих оперативних методів з урахуванням визначених нових патогенетичних факторів, що впливають на розвиток післяопераційних ускладнень.Відновлення в ранні терміни цілісності травмованих під час акушерських або гінекологічних операцій тазового відділу сечоводу шляхом накладання уретероуретероанастомозу або зняття стискуючої лігатури приводило до розвитку післяопераційних ускладнень у 45,5% хворих і є недоцільною. Використання малоінвазивного ендоскопічного втручання, шляхом проведення хворим з пошкодженнями тазового відділу сечоводу відеоуретероскопії дозволило у 31,8% випадків під візуальним контролем розбужувати зону перев'язки (стиснення), встановити внутрішній стент та відновити пасаж сечі, що дозволило уникнути у цих хворих етапного реконструктивно-відновлювального оперативного лікування.Встановлено, що використання модифікованого способу хірургічного лікування первинної і вторинної обструкції тазового відділу сечоводу у дорослих в стадії уретерогідронефрозу шляхом видалення розширеної нижньої третини сечоводу зі створенням високого уретероцистонеоанастомозу дозволило досягти позитивного результату лікування у 85,7% хворих у порівнянні з 42,9% (фі2=0,20 p<0,01) у пацієнтів з корекцією патологічних змін сечоводу шляхом традиційного способу - його резекції та звуження. Застосування удосконаленого способу хірургічного лікування хворих з двобічною обструкцією тазового відділу сечоводу в стадії двостороннього уретерогідронефрозу шляхом заміни тазового відділу сечоводу петлею здухвинної кишки дозволило досягти позитивного результату лікування у 75,0% хворих. Застосування модифікованого способу vesicopsoas-hitch пластики при розмірах дефекту від 3 до 10 см між дистальним і проксимальним відділами пошкоджених тазового відділу сечоводу дозволило зменшити розвиток сечових нориць і вторинних післяопераційних стенозів та досягти позитивного результату лікування у 94,1% хворих (в групі порівняння 40,8%, фі2=0,20 p<0,01). Для відновлення відтоку сечі із нирки в сечовий міхур при розмірі дефекту між проксимальним і дистальним відділами сечоводу більше 10 см доцільною є аутотрансплантація нирки з виконанням уретероцистоанастомозу.Восстановление в ранние сроки целостности травмированных во время акушерских или гинекологических операций тазовых отделов мочеточников путем наложения уретероуретероанастомоза или снятие лигатуры приводило к развитию послеоперационных осложнений у 45,5% больных и является нецелесообразной. Последнее обусловлено предыдущей операционной травмой, часто, значительной кровопотерей и морфологическими изменениями мочеточников в зонах повреждения. Использование малоинвазивного эндоскопического вмешательства, путем проведения больным с повреждениями тазовых отделов мочеточников видеоуретероскопии позволило в 31,8% случаев под визуальным контролем разбужировать зону перевязки (сдавления), установить внутренний стент и восстановить пассаж мочи, что позволило избежать в этих случаях этапного реконструктивно-восстановительного оперативного лечения.Установлено, что использование модифицированного способа хирургического лечения первичной и вторичной обструкции тазового отдела мочеточников у взрослых в стадии уретерогидронефроза путем удаления расширенной нижней трети мочеточников с созданием высокого уретероцистонеоанастомоза позволило достичь положительного результата лечения в 85,7% больных в сравнении с 42,9% (фи2=0,20 p<0,01) у пациентов с коррекцией патологических изменений мочеточника путем традиционного способа - его резекции и сужение. Применение усовершенствованного способа хирургического лечения больных с двусторонней обструкцией тазовых отделов мочеточников в стадии двустороннего уретерогидронефроза путем замены тазовых отделов мочеточников петлей подвздошной кишки позволило достичь положительного результата лечения у 75,0% больных. Распространение соединительнотканного процесса на 2 - 5 см за границы травмированного во время перевязки или пересечения мочеточника и большие размеры дефекта между рубцово-измененными дистальным и проксимальным отделами мочеточников является причиной развития мочевых свищей и вторичных послеоперационных стенозов при восстановлении проходимости мочеточников традиционными оперативными методами с использованием уретероуретероанастомоза или операции Боари. Применение модифицированного способа vesicopsoas-hitch пластики при размерах дефекта от 3 до 10 см между дистальным и проксимальным отделами поврежденных тазовых отделов мочеточника позволило уменьшить развитие мочевых свищей и вторичных послеоперационных стенозов и достичь положительного результата лечения у 94,1% больных (у группе сравнения 40,8%, фи2=0,20 p<0,01). Для восстановления оттока мочи из почки в мочевой пузырь при размере дефекта между проксимальным и дистальным отделами мочеточника больше 10 см целесообразно выполнять аутотрансплантацию почки с наложением уретероцистоанастомоза. Registration Date 2013-02-26 popup.nrat_date 2020-04-04 Close