Реєстраційний номер
0413U004511, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
19-06-2013
Статус
Захищена
Назва роботи
Патогенетичні особливості професійних алергодерматозів в робітників механоскладального виробництва та обґрунтування підходів до лікування (клініко-експериментальне дослідження)
Здобувач
Ніточко Олег Іванович,
Керівник Шандра Олексій Антонович
Опонент Сервецький Костянтин Леонідович
Опонент Регеда Михайло Степанович
Опонент Дегтяренко Тетяна Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Опис
Дисертація присвячена визначенню патогенетичних механізмів виникнення та розвитку професійних алергічних уражень шкіри у працівників машинобудівного прецизійного виробництва та патогенетичному обґрунтуванню лікування заснованого на комбінованому застосуванні пентоксифіліну та ліпоєвої кислоти. Епідеміологічні дослідження та крапельні проби з алергенами довели підвищений рівень захворюваності серед працівників на хром-індуковані форми алергічного дерматиту та екземи. В дослідах на щурах лінії Вістар, яких утримували на робочих місцях прецизійного машинобудівного виробництва протягом двох та чотирьох тижнів, доведено підвищення чутливості до хром-індукованого алергічного дерматиту, який відтворювали шляхом нашкірної аплікації розчину біхромату калію (0,5 та 1,5 %). Доведено порушення функціонального стану шкіряних покривів у хворих - зниження рН, стійкості капілярів шкіри, порушення порогів больової і температурної чутливості, збільшення адаптаційного періоду урівноваження температур, а також електропровідності шкірних покривів. Встановлено порушення реологічних властивостей крові, виснаження окиснювально-відновлювальних тіол-дисульфідної та аскорбатної систем крові, збільшення рівня прозапальних цитокинів, циркулюючих імунних комплексів на тлі порушень та дисбалансу з боку лімфоцитарних клітин. Вказані порушення ефективно припинялись під впливом розробленого лікування, яке включало застосування пентоксифілина (0,1-0,2 г на інфузію) та ліпоєвої кислоти (0,01-0,02 г на добу).
Дата реєстрації
2013-07-04
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30
