Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0413U006322, Кандидатська дисертація На здобуття к.вет.н. Дата захисту 24-10-2013 Статус Запланована Назва роботи Бактерійна флора шкіри та вмісту органів травлення тварин після застосування розчину полтавського бішофіту. Здобувач Кіт Алла Анатоліївна, Керівник Бердник Василь Петрович Опонент Фотіна Тетяна Іванівна Опонент Мазур Тетяна Василівна Опис Дисертація присвячена вивченню питань стандартизації та бактерицидних властивостей розчину полтавського бішофіту (РПБ), а після його застосування - бактеріоценозу шкіри, ротової порожнини та вмісту кишечника білих мишей і поросят, а також молока клінічно здорових і хворих на субклінічний мастит свиноматок. У тварин вивчено також клінічні, морфологічні та біохімічні показники крові та сироватки крові. Розроблено та запропоновано методики стандартизації РПБ з урахуванням густини і вмісту іонів магнію та загальна схема досліджень проб фекалій на бактеріоценоз кишечника. РПБ in vitro затримував ріст бактерій лише деяких видів у 20-40 % х концентраціях і тому є непридатним для застосування як засіб дезінфекції. У білих мишей, яким застосували РПБ на шкіру та внутрішньо в 1-4 кратних дозах 7 разів з 24 годинним інтервалом, відмічається вірогідне збільшення кількості іонів магнію, кальцію, фосфору та хлору у пробах серцевого м'язу, печінки, легень, нирок, шкіри та крові. У крові тварин спостерігається вірогідне підвищення кількості еритроцитів і гемоглобіну. На їх шкірі зменшується кількість E. coli, Eb. аerogenes, Cb. freundii, Ps. aeruginosa, Нafnia spp., Klebsiella spp., St. аureus і С. tropicalis. Після його внутрішнього застосування виявили в ротовій порожнині та вмісті кишок зменшення кількості ешеріхій, ентеробактерій, ентерококів, стафілококів, лактобактерій, а після 4 кратної дози збільшення - дріжджоподібних грибів. З проб молока клінічно здорових свиноматок виділяються культури Str. lactis і Str. faecаlis, а хворих на субклінічний мастит - St. aureus, Str. agalactiae, Str. pyogenes, E. сoli сероваріантів 08 і 026. Після застосування РПБ на шкіру вим'я у хворих на субклінічний мастит свиноматок спостерігається зникнення ознак захворювання. З проб їх молока не виділяються культури Str. agalactiae і Str. pyogenes. Культури E. coli, St. epidermidis, Str. lactis i Str. faecаlis, які ізольовано до і після застосування РПБ, володіють подібними біологічними властивостями. Культури St. aureus відрізняються від аналогічних за видом культур, виділених до застосування РПБ, відсутністю таких ознак патогенності як гемоліз еритроцитів овець, продукування термостійкої ендонуклеази, ферментація маніту в анаеробних умовах і вірулентність для білих мишей. Дата реєстрації 2013-10-24 Додано в НРАТ 2020-04-04 Закрити