Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0415U003377, Кандидатська дисертація На здобуття к.мед.н. Дата захисту 06-05-2015 Статус Запланована Назва роботи Вміст інтерлейкінів 1в, 2 та 10 у крові при запальних захворюваннях різного перебігу і локалізації процесу Здобувач Шелест Михайло Олексійович, Керівник Клименко Микола Олексійович Опонент Хара Марія Романівна Опонент Сидорчук Ігор Йосипович Опонент Крижна Світлана Іванівна Опис Дисертаційна робота присвячена встановленню загальних закономірностей змін вмісту інтерлейкінів 1в, 2 та 10 у периферичній крові при запальних захворюваннях різного перебігу і локалізації процесу. Обстежено 77 пацієнтів із загостренням хронічного бронхіту (29 хворих), гастродуоденіту (26 хворих) і пієлонефриту (22 хворих). Отримані дані свідчать, що при загостренні хронічного бронхіту, гастродуоденіту і пієлонефриту значно підвищувались рівні ІЛ-1в, ІЛ-2 та ІЛ-10 у крові і це вказує на активацію як прозапальних, так і протизапальних механізмів, а також на посилення неспецифічного клітинного і специфічного клітинного та гуморального імунітету. При цьому переважно активуються прозапальні механізми та клітинний імунітет. Зміни рівнів вказаних цитокінів та С-реактивного білка в крові в залежності від тривалості перебігу хронічного бронхіту, гастродуоденіту і пієлонефриту показують, що при тривалому перебігу захворювання, очевидно, ослаблюється адаптивний імунітет, виникає дисфункція імунної системи та зростає, а потім зменшується активність запального процесу. У процесі стандартної протизапальної терапії при загостренні хронічного бронхіту, гастродуоденіту і пієлонефриту відбувається зниження вмісту в крові усіх досліджуваних інтерлейкінів та С-реактивного білка від початково підвищеного рівня у напрямку до норми, що свідчить про патогенетичне значення цих цитокінів при даному захворюванні та зменшення активності запального процесу. Разом з тим, кореляційній зв'язок вмісту досліджуваних інтерлейкінів з активністю запального процесу (вмістом маркера запалення С-реактивного білка в крові) різний в залежності від його локалізації. При загостренні хронічного бронхіту і гастродуоденіту він виражений з боку ІЛ-1в, пієлонефриту - ІЛ-2, а після лікування - навпаки. Концентрації досліджених інтерлейкінів у крові можуть використовуватися як діагностичні та прогностичні маркери активності запального процесу та ефективності лікування, поряд з рівнем С-РБ або як ще більш чутливі критерії, які нормалізуються пізніше. При цьому особливе значення має комплексне дослідження прозапальних цитокінів - маркерів моноцитів / макрофагів та Т-лімфоцитів-хелперів I типу. Дата реєстрації 2015-05-06 Додано в НРАТ 2020-04-03 Закрити